Семантична структура компаративем за об’єктом порівняння (на матеріалі збірки новел М. Дочинця „Хліб і шоколад”)

Abstract

Для художнього тексту використання компаративем (порівнянь, порівняльних конструкцій) має надзвичайну вагу, оскільки письменник у такий спосіб виявляє власне світовідчуття, суб’єктивно-оцінювальне ставлення до фактів та явищ об’єктивної дійсності, образно й експресивно деталізує відмітні ознаки певного образу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що категорія компаративем, доволі широко репрезентована у збірці новел М. Дочинця „Хліб і шоколад”, допоки не стала предметом наукових досліджень. Мета статті – проаналізувати семантичну структуру компаративем за об’єктом порівняння як вияв ідіостилю письменника. Фактичний матеріал дав змогу упорядкувати компаративеми у сім лексико-семантичних полів (ЛСП): „людина”, „жива природа”, „предмети, створені людиною”, „нежива природа”, „сенсорика”, „час”, „демонічні істоти”. До структури ЛСП „людина” входять такі конституєнти: персоніми, соматизми, біблеїзми, характерні властивості об’єкта; ЛСП „жива природа” репрезентоване трьома ЛСГ – флороніми, зооніми, орнітоніми. Структурні компоненти ЛСП „предмети, створені людиною” – ЛСГ побутовізми, назви частин споруди, матеріалів для будівництва, назви транспорту; ЛСП „нежива природа” – назви речовин і матеріалів, назви явищ природи, локативи, гідроніми. До ЛСП „сенсорика” входять три ЛСГ – звуки, запахи, смак. ЛСП „час” та „демонічні істоти” є однорідними за структурою і не вимагають диференціювання на ЛСГ. Виокремлені компаративеми за об’єктом порівняння кваліфікуємо як індивідуально-авторські, ідіостильові порівняльні структури, які вимагають подальших досліджень. Перспективними напрямами наступних розвідок вважаємо аналіз компаративем за суб’єктом та ознакою порівняння, визначення їхньої стилістичної функції у художніх текстах автора, зокрема в збірці новел „Хліб і шоколад”.