Abstract:
Метою цієї статті є систематизація і оцінка економічних і неекономічних ефектів від реалізації механізмів розвитку відновлюваної енергетики в Україні. У статті розглянуто вплив відновлюваних джерел енергії на процес ціноутворення, висвітлено політику підтримки відновлюваних джерел енергії, проаналізовано емісію життєвих циклів різноманітних технологій, освітлено схеми підтримки відновлюваних джерел енергії та механізм їх застосування, обгрунтовано прогнозні тенденції стану джерел і різних способів виробництва енергії, визначено перспективні напрями розвитку нетрадиційних відновлюваних джерел енергії в Україні, охарактеризовано проблеми та перспективи використання відновлювальної енергетики в Україні. Для підтримки відновлюваних джерел енергії використовуються податкові стимули (пільги, кредити). Найпоширенішою схемою підтримки є фіксований тариф. Суть цього механізму полягає в забезпеченні гарантованого доходу (фіксованого тарифу) виробникам зеленої електроенергії, який повинен покрити усі витрати їх генерації. Для того, щоб відновлювана енергетика реально набула розмаху у виробництві енергії слід прискорювати темпи впровадження її потужностей з одночасним зменшенням собівартості виробленої енергії на основі використання новітніх технологій, передусім, вітчизняних розробок. Напрацювання нових технологій і матеріалів підвищить ефективність, надійність, економічність відновлюваних джерел енергії. Необхідно скоординувати існуючі напрями досліджень у країні у рамках єдиної програми, узгодивши її з міжнародними проектами у цій сфері.
