Abstract:
Об’єктом дослідження є державно-приватне партнерство (ДПП) як інструмент стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Одним з найбільш проблемних місць є виявлення та ідентифікація функцій, напрямів та шляхів взаємодії ДПП. Програмно-цільовий метод дослідження, наряду з іншими використаними методами, дозволяє визначити пріоритетні напрями ефективності взаємодії ДПП як інструменту стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. А також здійснити вибір організаційних шляхів розвитку ДПП та сформулювати концепцію ДПП. В ході дослідження використовувалися методи системно-структурного, просторового аналізу, логічного узагальнення, синтезу, порівняння, індукції та дедукції, за допомогою яких проведено попередній аналіз формування проблеми, визначення цілей. Визначено сутність понять «державно-приватне партнерство», «партнерство», досліджено автономні державні функції. Визначено характеристики щодо переваг партнерів від участі в спільних проектах з використанням методу аналогій та порівняльного співставлення. Отримано визначення напрямів регулювання партнерських відносин з боку держсектору. Це пов’язано з тим, що запропонований метод має ряд особливостей, які складаються в розробленні стратегії та принципів побудови стосунків взаємодії, сприянні формуванню ефективного інституційного середовища та опрацюванні державою форм, методів та конкретних механізмів взаємодії ДПП. Визначено організаційні шляхи розвитку ДПП як інструмента стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики, які зазначають, що участь держсектору поширюється до рівня отримання блокуючої меншості. У такий спосіб держава має достатню міру впливу. Завдяки цьому забезпечується можливість своєчасного, правильного та умілого використання визначених функцій, напрямів та шляхів взаємодії ДПП як інструмента стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Це забезпечує активізацію інноваційної та інвестиційної діяльності і в найкоротші терміни досягнення сприятливих економічних показників в енергетичної галузі, як на рівні окремих регіонів, так і держави в цілому, що сприяє стійкому розвитку економіки країни.
