Abstract:
У статті аналізуються провідні концепції та теорії стосовно визначення характеру, витоків та наслідків громадянських війн як одного з видів збройного насилля. У ході роботи були розглянуті погляди на проблему провідних українських та зарубіжних науковців. Розглянувши проблему, автор констатує, що окремі аспекти проблематики потребують детальнішого опрацювання, зокрема, існує потреба у комплексному узагальнені найбільш поширених поглядів щодо визначення феномену громадянської війни. Унаслідок проведення дослідження автор доходить висновку, що розгляд основних здобутків у висвітленні громадянської війни як типу збройного насилля засвідчив, що цей аспект вивчався досить жваво. На сьогодні у світовій політологічній науці існує кілька поширених трактувань феномену громадянської війни, її причин та витоків, а також політичних наслідків. На думку автора, громадянську війну можна віднести до особливого виду внутрішнього збройного насилля, оскільки вона призводить до суттєвих змін суспільно-політичної системи держави. Вказані явища є подібними, взаємопов’язаними, однак не ідентичними. Громадянська війна є лише екстраординарним етапом змін суспільно-політичної системи держави. Цей різновид збройного насилля може бути спричинений революцією, або, навпаки, перемога у громадянській війні прихильників радикальних перетворень може призвести до революції. Однак метою збройного зіткнення у межах громадянської війни, у першу чергу, є захоплення/збереження влади, повалення/консервування політичних структур, а не корінні системні зміни. По суті, громадянська війна веде до суспільно-політичних трансформацій посередковано. На відміну від революції, що є різновидом збройного насилля, в результаті якого відбуваються швидкі, фундаментальні зміни у всіх сферах життя суспільства.
