Abstract:
У статті розглядаються особливості виховання фізичних якостей учнів основної школи в умовах базової середньої освіти, що спрямовані на всебічний та гармонійний розвиток особистості, підвищення адаптивних можливостей організму, підготовку функціональних систем організму до умов конкретної рухової чи професійної діяльності. Метою статті є аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження.
У статті висвітлюється проблема цінностей бути здоровим, проблема здоров’я школярів є нині однією з найбільш актуальних, адже стан громадського здоров’я виступає важливим показником збереження й розвитку людського потенціалу будь-якої країни. З цього виходить, що успішність виховання фізичних якостей у школярів пов’язується з цілеспрямованим формуванням у них інтересу, потреби, позитивної мотивації на підставі створення образу «Я» де перше місце посідає цінність людської тілесності.
У роботі детально розглянуто термін «Кінестезія», а саме - це наука про рухи людини як наслідка складної взаємодії елементів багатоланкового об’єкта, яким є тіло, з зовнішнім середовищем. І у цьому процесі велика роль надається м’язовій системі та фізичним якостям людини.
Протягом багатьох століть у виховній системі підростаючого покоління склалося враження, що виховання особистості має бути підпорядковано визначеній меті. Найвищою метою виховання виступає всебічний гармонійний розвиток особистості. Це зумовлено сутністю людини як найдосконалішого витвору природи і суспільства. Кожна суспільно-економічна формація в рамках перспектив свого поступального руху вперед висуває конкретні завдання щодо виховання підростаючого покоління. Але так чи інакше, ці завдання спрямовані на досягнення стратегічної мети - всебічного гармонійного виховання.
Всебічне виховання передбачає формування у людини певних якостей відповідно до вимог морального, розумового, фізичного, трудового й естетичного виховання, а гармонійність виступає основою узгодження, поєднання, єдності цих якостей, їх взаємодоповнення і взаємозбагачення в духовному і фізичному єстві людини. Такий ідеал цивілізованого суспільства діє протягом багатьох століть починаючи з афінської системи виховання де визначилися ідеї гармонійного виховання на підставі калокагатії яка поєднала гармонію фізичного та духовного, внутрішнього та зовнішнього.
На сучасному етапі становлення України постало питання про розбудову її державності й суверенітету, що вимагає системи національного виховання як цілеспрямованого, систематичного процесу з метою утвердження у свідомості кожного громадянина країни національних цінностей, ідеалів, норм моральної поведінки, етнічної культурної мовної єдності, підтримання виховних традицій, звичаїв народу.
