Abstract:
У статті за даними Державної служби статистики України проаналізовано реальне становище в регіонах за певними показниками їх розвитку, які характеризу¬ють якість життя населення.
Проаналізовано результати опитування домогос- подарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов життя, щодо їхніх доходів і споживчих можливо¬стей. Встановлено, що доходи населення зростають, але їх рівень залишається надто низьким порівняно з іншими країнами, що негативно впливає на якість життя населення.
Підсумки опитування щодо ознак бідності та позбавлення засвідчили актуальність кожної складової визначеного переліку позбавлень як пріоритетів фор¬мування суспільної думки щодо бідності, оскільки майже всі респонденти сприймали ці ознаки як прояви процесу позбавлення. В цілому в Україні 42,1% осіб потерпають від трьох ознак матеріальної депривації з 9 ознак, а 27% - від чотирьох.
Диференціація відсотка осіб, що потерпають від 3 та 4 ознак депривації, по регіонах є суттєвою. Най¬менше значення цих показників традиційно у м. Києві, а найбільше у Закарпатській області. Було встанов¬лено, що від факторів депривації потерпає все насе¬лення, навіть ті, що входять до складу десятої децільної групи за рівнем середньодушових загальних дохо¬дів у місяць, тобто мають самі високі доходи.
В Україні наразі є соціальна підтримка вразливих верств населення, але вона не є ефективною, про що свідчать результати проведеного опитування.
Тобто в країні актуальним є не тільки підвищення доходів населення, а відповідно й якості його життя, але і вдосконалення системи соціальної підтримки. Можливим вирішенням цих проблем може бути пере¬хід до реальної децентралізації, тобто до гарантова¬ного державою права територіальних громад та їх ви-борчих органів вирішувати самостійно, під свою від¬повідальність, деякі питання місцевого значення, серед яких можуть бути регіональні соціально-економічні програми по підтримці населення.
