Abstract:
У статті окреслено відмінність програм магістерської підготовки, що полягає у їхній глибокій орієнтації на фундаментальні знання, спрямованості на інноваційну діяльність, у тому числі в науковій галузі. З’ясовано, що підготовка магістрів природничих спеціальностей є багатофакторним процесом, що вимагає інтеграції наукових підходів, зокрема системного, синергетичного, аксіологічного, компетентнісного та акмеологічного. Виділено принципи (проблемності, системності, фундаменталізації, вapіaтивності, слідування), характеристики, форми, методи, засоби магістерської підготовки студентів.
Подано результати дослідження «Компетенції викладачів вищої школи в добу змін», які були отримані науковцями Київського університету імені Бориса Грінченка при виконанні міжнародного проекту Вишеградського фонду. Представлено позитивний зарубіжний досвід магістерської підготовки. Наведено приклади позитивного досвіду Київського університету імені Бориса Грінченка щодо підвищення рівня цифрової компетенцій викладачів і студентів як запоруки використання цифрових технологій в освітньому процесі.
Виділено цифрові ресурси, які варто використовувати в контексті соціально-гуманітарної підготовки майбутніх магістрів природничих спеціальностей: засоби для створення спільних документів, засоби для збору даних та швидкого їх аналізу, засоби графічної інтерпретації інформації, засоби для створення презентаційних матеріалів, засоби для хронологічного представлення матеріалів, засоби для подання класифікацій, ідей, структур.
