Abstract:
У статті порушується питання про переосмислення рецепції й проблематики роману Рея Бредбері „451° за Фаренгейтом” в умовах 2020 року. Автор публікації наголошує на тому, що твір, який завжди кваліфікувався літературознавцями як роман-антиутопія, у реаліях останніх подій став твором актуалізації в гротескній формі проблем сучасної цивілізації.
У статті по-новому осмислюються проблеми, порушені Р. Бредбері в тексті твору: наступу технічного прогресу на людську особистість, її розгубленість і самотність у світі гаджетів, віртуальних друзів і родичів. Автор публікації наголошує на тому, що в наш час особливо гостро постали основні проблеми, порушені в романі, - відсутності родинного спілкування, взаєморозуміння між найближчими людьми. Дім перестав бути своєрідним моральним і фізичним прихистком для людини, а рідні люди відгородились одне від одного „мушлями” навушників. Наукові досягнення позначаються на житті людини не завжди покращуючи її життя, задовольняючи потреби й забаганки без особливих зусиль, а це призводить до спрощення внутрішньої складової індивідуума і є шляхом до деградації.
Однією із причин, яка може призвела до подібної ситуації й у кінцевому підсумку до знищення бездуховної цивілізації, що випливає із тексту твору, є заборона читання й знищення книг взагалі. Адже саме вони зберігають пам’ять людства, дозволяють уникати помилок минулого.
Прогнозуючи знищення технічно благополучної цивілізації, Р. Бредбері дає нам надію, до якої варто прислухатися.
