Abstract:
Статтю присвячено вивченню процесу вербалізації концепту БІЖЕНЕЦЬ у сучасній українській юридичній метамові. Метою роботи є дослідження процесу вербалізації концепту БІЖЕНЕЦЬ у сучасному українському юридичному дискурсі. Проаналізований семантичний обсяг лексеми біженець у терміносистемах різних наукових галузей, екстралінгвістичні чинники, що впливають на її зміст, специфіка мовної реалізації когнітивної терміноструктури біженець у сучасній українській мові. Для розуміння галузевої специфіки визначення поняття біженець застосовано процедуру компонентного аналізу та співставлення семної структури й диференційних семантичних ознак цього термінознака. Встановлено, що термін біженець функціонує в багатьох різних терміносистемах і реалізується через це у багатьох комунікативних ситуаціях різних професійних дискурсів, що зумовлює специфіку його значення і наголос на певних змістовних елементах відповідно до конкретної сфери та ситуації вживання. Ці екстралінгвістичні обставини визначають і семантичні акценти терміна. Визначено, що юридична термінологія на позначення статусу біженця є специфічним шаром професійної лексики, в якому поєднується опис соціального процесу з юридичними наслідками. Запропоновано компонентний аналіз термінознака біженець як основного вербалізатора концепту БІЖЕНЕЦЬ у межах концептосфери міграція. Закладено підвалини для дослідження концепту з урахуванням специфіки розвитку його мовних реалізацій і особливостей поточної дискурсивної ситуації, що дозволяє вийти на рівень розуміння шляхів вербалізації ментальних образів через мовні репрезентації, систематизації мовних способів репрезентації концептів та реконструкції фрагментів професійних мовних картин світу.
