Abstract:
У статті розглянуто Франкофонію як інструмент, що об’єднує країни франкофонного світу, геополітичне співтовариство, яке вирізняється мовним і культурним розмаїттям. Проаналізовано територіальні та національні варіанти французької мови, що містять регулярні відхилення від загально французької норми на рівні фонетики, лексики, граматики і стилістичного оформлення мови. Розглянуто особливості варіативності французької мови в рамках культурно-мовної мережі Франкофонії. Встановлено, що в даному випадку на перший план виходять територіальний і соціальний аспекти мовних змін, оскільки саме вони більшою мірою обумовлені використанням французької мови поза межами Франції, а також її контактами з безліччю мов світу. Визначено, що Франкофонія також виступає посередником між складовими її націями і рештою світу. В результаті дослідження з’ясовано, що діатопічні особливості французької мови є очевидними, незважаючи на те, що вони постійно відтіняються індивідуальними особливостями вимови, освітнім рівнем мовця і ситуацією висловлювання.
