«Соціально чужі елементи» в українському суспільстві 1929–1939 рр. та засоби їх адаптації до механізмів соціальної інженерії тоталітаризму

Abstract

У статті проаналізовано особливості соціальної ситуації, в якій опинилося населення УРСР в 1929–1939 рр. Визначено механізми соціальної інженерії сталінського режиму, які створили особливі труднощі громадянам із «нечистою біографією» і соціальним походженням, що не вписувалися в більшовицьке визначення «трудові класи». На прикладах з архівних джерел розкрито складності таких державних кампаній, як «чистки», паспортизація, перевірка партійних документів у республіці. Саме спроби влади за допомогою цих кампаній виявити неблагонадійних громадян створювали соціальну напруженість у суспільстві, штовхали людей до таких способів адаптації до нових умов і правил, які передбачали нещирість із системою. Визначено причини, прийоми і наслідки приховування фактів власної біографії (особливо інформації про родинні зв’язки) жителями республіки. У статті зосереджено увагу на прийомах і методах, до яких вдавалася бюрократична система для виявлення «соціально чужих» особистостей у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства. Виявлено, що така політика влади не завжди була успішною через нездатність системи задіяти необхідні для такої глобальної перевірки і контролю ресурси.