Abstract:
Показано, що на початку ХІХ ст. університети володіли широкою автономією відповідно до статуту 1804 р., виші були центрами навчальних округів, їм підпорядковувалися всі навчальні заклади округу. Схарактеризовано законодавчі документи (статути, проекти статутів, правила, постанови, положення, рескрипти, укази, інструкції, циркуляри), які регулювали порядок присвоєння наукових ступенів, підготовку професорів для університетів, прийом студентів різних верств населення, функції попечителів, виховання молоді, повноваження інспекторів, плату за навчання, підпорядкування університетів, виборність ректора, деканів і професорів, зміст дисертацій, кількість вступників, отримання з-за кордону літератури, склад міністерства, поліцейський нагляд за студентами, діяльність студентських організацій, функціонування дисциплінарного суду тощо, що, у свою чергу, визначало рівень академічної, організаційної, кадрової й фінансової автономії вишів.
