Abstract:
У статті охарактеризовано стан та визначено напрями подальшого
розвитку етичної системи публічної служби України. Для реалізації мети дослідження було проаналізовано публікації у 15 фахових виданнях з публічного управління України за останні 5 років, статті у зарубіжних виданнях, ресурси Інтернету, які містять численні матеріали з проблеми етики публічних службовців майже всіх країн світу. У статті визначено складові етичної системи публічної служби: законодавче визначення вимог до етики публічної служби; наукове обґрунтування проблеми етики публічної служби; етична освіта всіх категорій публічних службовців; організація підвищення кваліфікації з проблем етики публічної служби; спеціальні органи,
які займаються проблемами етики публічної служби; діяльність публічних службовців з самоосвіти; етичні кодекси, внутрішні нормативно-правовим акти конкретного державного органу; участь громадян та громадських організацій у вирішенні проблем етики публічної служби; діяльність органів влади та місцевого самоврядування із забезпечення етичності поведінки
публічних службовців; спрямованість корпоративної культури на
забезпечення необхідного рівня етики; система оцінки та моніторингу рівня етики публічних службовців; засоби стимулювання етичної поведінки; стиль управління, який може сприяти, а може і не сприяти етичності поведінки службовців; рівень етики публічних службовців та публічної служби.
Виокремлено складові створили умови для аналізу досвіду побудови етичної системи публічної служби 30 країн світу.
