Abstract:
За даними глобальної бази даних Світового банку Україна увійшла до першої десятки країн з найбільшим обсягом відходів, які утворюються щорічно, на одну особу, а за даними Державної служби статистики України з кожним роком збільшуються не тільки обсяги утворених, але й накопичених відходів.
Найбільш прийнятними для сфери використання відходів можуть бути бізнес-моделі «фактичний стандарт» або «відокремлюючого типу», або інтернетплатформа, головною метою якої є об’єднання та грамотне використання можливостей інтернету і реального бізнесу. Доцільним є створення електронної біржі вторинної сировини.
Найбільш прийнятними організаційними формами для вторинного використання відходів можуть бути спільні підприємства власників, переробників та споживачів отриманої з відходів продукції або промислові кластери, які об’єднають географічно локалізовані підприємства, які мають відходи, підприємства з їх переробки або утилізації та транспортні підприємства, які спеціалізуються на перевезенні відходів. Також можливим, а може й найкращим варіантом для перевезення відходів будуть аутсорсингові компанії.
Для фінансування створення та функціонування підприємств з переробки відходів важлива роль відводиться венчурному фінансуванню, яке є найбільш пристосованим для інвестиційного забезпечення, сполученого з великою різноманітністю ризиків. Обґрунтовано, що для створення підприємств з переробки відходів потрібна буде найбільш ризикована форма вкладень, що включає передстартове та власне стартове фінансування. В Україні венчурна індустрія почала розвиватися порівняно недавно, в основному, за підтримки міжнародних фінансових організацій. Але відповідно до домовленостей українського та іноземних урядів, більшість іноземних інвестицій у венчурні фонди було орієнтовано на конверсію оборонної промисловості, залучення ж коштів для венчурного інвестування з українських джерел надзвичайно обмежене.
