Abstract:
У статті порушено проблему формування морфологічної компетенції як важливого складника лінгвістичної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури. Визначено її структурні компоненти: опанування системою морфологічних знань; оволодіння уміннями й навичками виявляти, розрізняти, аналізувати морфологічні явища; усвідомлене використання їх у мовленнєвій діяльності в різноманітних комунікативних ситуаціях. Зауважено, що у процесі вивчення морфології студенти мають засвоїти закономірності функціонування граматичної системи мови, проблеми її дослідження на сучасному етапі розвитку українського мовознавства. Зіставлення змісту академічної і шкільної граматики дає підстави для виокремлення низки проблемних питань, які на сьогодні мають дещо відмінне висвітлення у теоретичному мовознавстві та в підручниках для вищих і загальноосвітніх закладів. Окреслено ключові питання розділу «Морфологія», засвоєння яких стане підґрунтям для усвідомлення студентами лінгвістичної природи семантико-граматичних класів слів, розуміння специфіки займенникових і службових слів, особливостей вигуків і звуконаслідувальних слів. Зазначено, що у розгляді основних теоретичних питань морфології пріоритетного значення надається проблемному методу. Подано зразки проблемних завдань, які вимагають 218 Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 3 (326), 2019 від студентів поглибленого самостійного вивчення окреслених викладачем проблем, пошуку інформації для доказовості чи спростування тверджень. Запропоновано окремі завдання і вправи, зміст яких визначається ключовими уміннями і навичками і які спрямовані на вироблення у студентів основних складників морфологічної компетенції. Наголошено, що у процесі виконання подібних завдань виробляються когнітивні, креативні, діяльнісні, комунікативні уміння майбутніх учителів, що є важливою складовою їх професійної діяльності.
