Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз сутності термінологічних дефініцій щодо проблеми професійної підготовки майбутнього вихователя. Проведений аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить про те, що зарубіжні та вітчизняні дослідники по -різному трактують дефініції «компетенція» та «компетентність». У галузі освіти питання структури і змісту термінів «компетенція» і «компетентність» займаються Г. Бєлєнька, Н. Бібік, Л. Бірюк, П. Борисов, В. Краєвський, В. Кремень, Н. Кузьміна, О. Пометун, О. Савченко, Дж. Равен, Ю. Татура, А. Хуторський, С. Шишов та інші. Здійснено характеристику базових понять формування професійної компетентності, виявлено їх зміст та структуру.
Г. Бєлєнька залежність досліджуваних дефініцій: компетенція, компетентність та компетентний, визначає таким чином:
Компетенція - це об’єктивно-ідеальна категорія, що може використовуватися для характеристики будь якої сфери діяльності людини, окреслювати вимоги до діяльності особистості в контексті її відповідності повноваженням, правам і обов’язкам.
Компетентність - це суб’єктивно-реальна категорія, що використовується для характеристики діяльності конкретної людини чи групи людей і свідчить про відповідність чи невідповідність означеній компетенції /компетенціям; компетентність є сукупною характеристикою людини щодо відповідності її діяльності визначеним нормам.
Компетентний - інтегрована риса особистості, що може бути використана при характеристиці її (особистості) діяльності. На сьогодні постає завдання впровадження компетентнісного та технологічного підходів до освіти, нових методик та технологій навчання, нового підходу до підготовки майбутніх фахівців з точки зору не як набору знань, умінь та навичок, а як набору компетенцій та можливостей випускника виконувати професійні функції, що є важливим на сучасному ринку праці.
