Abstract:
Поява статті зумовлена процесами реформування загальної середньої освіти в Україні. Одним із важливих завдань модернізації є перегляд змістового компонента кожного шкільного предмета з метою вилучення зайвого, такого, що перевантажує школярів і не є життєво доцільним. Відповідно до таких завдань розроблено нову програму з української мови для учнів 10-11 класів (рівень стандарту). Автори вважали за доцільне вилучити розділ «Розвиток мовлення» і замінити його елементами практичної риторики.
Експериментальні дослідження співробітників відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України дали змогу виявити зниження інтересу до української мови як шкільного предмета й суспільного явища, недостатню вмотивованість окремих тем і розділів для учнів цієї вікової категорії, нагальну потребу окреслення перспектив застосування передбачених програмою знань, умінь і навичок.
У статті вмотивовано введення мовленнєвих жанрів до шкільної програми з української мови для 10-11 класів (рівень стандарту). Визначено лакуни в українській лінгводидактиці, пов’язані з проблемою навчання шкільної риторики. З’ясовано сутність і характер оцінювальних жанрів, визначено особливості структури й семантики термінів, схарактеризовано жанри осуд і похвала. Для розуміння суті жанрів оцінювальних висловлень велике значення має усвідомлення ролі й функцій оцінки. Наголошено на важливості інформації про цінності - загальнолюдські, для яких немає географічних меж, національності й віку, національні (характерні для окремої нації), державні, культурні, родинні, особистісні.
Обґрунтовано життєву доцільність цих жанрів, ціннісний аспект у підготовці текстів висловлень оцінювальних жанрів. Окреслено мету оцінювальних жанрів, визначено об’єкти і предмети оцінювання. Запропоновано алгоритм за яким організовуємо роботу з жанрами на уроках української мови, зразки вправ і завдань.
