Доктринальні підґрунтя зовнішньої політики США в період „позолоченої епохи”

Abstract

Стаття присвячена аналізу таких зовнішньополітичних доктрин США періоду „позолоченої епохи”, як „доктрина Монро” та „доктрина Вашингтона”. Розглядаючи „доктрину Монро”, автор вказує на те, що вона отримала декілька інтерпретацій. Проголошена ще в 1823 р. 5-м президентом США Дж. Монро, ця доктрина постала як засіб захисту Західної півкулі від європейського колоніалізму. Будучи за своїм характером оборонною, вона, разом з тим, поступово перетворилася на засіб для виправдання експансії та інтервенції США до країн Латинської Америки. Проголошення „доктрини Олні” стало яскравим прикладом цього. Впродовж усього ХІХ ст. США дотримувалися у своїй зовнішній політиці принципів, які запропонував ще Дж. Вашингтон. На практиці така політика отримала назву ізоляціонізм. Автор доводить, що такий термін не зовсім вдалий. В якості альтернативної назви запропоноване таке визначення, як „доктрина Вашингтона”. У статті також розглянуті спроби відходу від традиційної для США зовнішньої політики. Причиною цієї зміни, на думку автора, були як внутрішні економічні чинники, так і зовнішні. Під останніми слід розуміти загрозу поширення впливу європейських держав на Американському континенті.