Abstract:
Стаття присвячена визначенню й виявленню лексико-фонетичних засобів створення сатиричного ефекту в текстах оригіналу і перекладу українською, тобто визначення модальних дієслів, котрі мають еквіваленти в українській мові, і які не мають українських відповідників для створення відповідного ефекту Дж. Геллера «Пастка на дурнів» у перекладі українською. Було виявлено, що існують різноманітні способи перекладу засобів створення сатиричного ефекту при перекладі з англійської на українську. Для того, щоб досягти максимальної еквівалентності, перекладач повинен враховувати особливості того чи іншого тексту, адже еквівалентність та способи її досягнення залежать від належності тексту до певного стилю мовлення. Встановлено, що на фонетичному рівні в тексті існують невідповідності при перекладі тексту оригіналу, оскільки в українському перекладі перекладач відобразив сатиричну дратівливість засобами вживання, з одного боку, частки та прислівників, а, з іншого, – використання вигуків, які мають емоційно-експресивне навантаження при створенні художньої ситуації. Натомість, прислівники автор також використовує в тексті оригіналу задля зображення здивування. Доведено, що лексичний елемент перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв’язків та функціональних характеристик. Завдяки такому поєднанню досягається точність та адекватність перекладу слів. Чим більше враховуються перекладачем всі характеристики слова, що перекладається, тим адекватнішим буде його переклад.
