Abstract:
У статті розглянуто особливості прагматичного улаштування поліпредикативних складнопідрядних речень у сучасній англійській мові. Досліджувані синтаксичні структури виступають у якості синкретичних і дискретних комплексних мовленнєвих актів, що являють собою бі- та полііллокутивні номінації. Такі номінації є поєднанням головного й (щонайменше одного) допоміжного мовленнєвих актів. У статті виокремлено комунікативні моделі та з’ясовано особливості функціонування дискретних комплексних мовленнєвих актів; продемонстровано, що їх синтаксична структура не завжди ізоморфна тим прагматичним значенням, що ними передаються; а також встановлено перелік елементарних на іллокутивному рівні конструктивних одиниць досліджуваних синтаксичних структур. В результаті дослідження автор доходить висновку про те, що синкретизм мовленнєвого значення у багатокомпонентних складнопідрядних реченнях детермінується не тільки семантичними відношеннями між суб’юнктами, а й прагматичними відношеннями між актомовленнєвими функціями.
