Abstract:
У статті на основі аналізу наукових праць, архівних матеріалів та періодичних видань, проаналізовано форми, методи та засоби антирелігійної пропаганди у школах УРСР в 20 – 30-х роках ХХ століття. Встановлено, що атеїзм насаджувався школярам шляхом наповнення антирелігійним змістом програм всіх навчальних дисциплін, а особливо – гуманітарних (історії, суспільствознавства, літератури,
мови). У школах облаштовувалися тимчасові антирелігійні куточки. З’ясували, в антирелігійному напрямкові своєї діяльності школи спиралися на дитячі гуртки «Молодих безвірників». Антирелігійна пропаганда спрямовувалася не лише на дітей, але і на їх батьків через такі методи роботи, як: розмови на антирелігійні теми, агітація серед дорослих за закриття церков, зняття дзвонів та їх переплавку для потреб індустріалізації країни, переключення уваги дорослих з церковних служб
на відпочинок у клубах або театрах, організація антирелігійних вистав та вечорів.
