Формування здорового способу життя майбутніх педагогів в сучасних умовах функціонування українського суспільства

Abstract

У статті розглянутий стан основних напрямів здорового способу життя молоді в Україні. В останні роки здоров’я населення України погіршилося, зменшилася середня продовженість та якість життя, тому проблема формування здорового способу життя в суспільстві є актуальною. Зазначено, що шляхи формування здорового способу життя випливають із розумінням його функціональної структури. Фізична активність людини – це головний чинник збереження та укріплення здоров’я, засіб профілактики хвороб і сповільнення процесів старіння організму, та є найголовніший компонент здорового способу життя. Проаналізовані особливості формування здорового способу життя студентів в умовах вищого навчального закладу. Розкриваються поняття «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «культура здоров’я». Основна увага приділяється проблемі та аналізу формування здорового способу життя молоді, як важливу складову молодіжної та соціальної державної політики. Саме соціокультурне середовище, сприяють становленню особистості в усіх її значущих проявах. Але поряд з цим вони обмежують той простір, у межах якого вона може виявити і реалізувати свою творчу людську сутність та індивідуальність. Досліджуються зв’язки між формуванням здорового способу життя та особливостями соціокультурного середовища, особливо у промислових регіонах, що впливають на її готовність до перетворюючої, інноваційної діяльності належить до низки найбільш гострих і актуальних педагогічних проблем сьогодення. Наведено статистичні дані тенденції погіршення здоров’я, фізичної підготовленості та рухової активності оздоровчої спрямованості населення України. Зазначено, що вищі навчальні заклади є однією з основних інституцій, де відбувається формування здорового способу життя. Обґрунтовано необхідність професійної підготовки педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах вищого навчального закладу. Визначено рівень їх поінформованості щодо окремих напрямів формування здорового способу життя, а саме правильного харчування, профілактики алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції. У статті приділяється особлива увага проблемі формування здорового способу життя, обумовлені нагальними потребами суспільства здоров’язбереження в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Це має бути основним напрямом соціальної політики у сфері охорони здоров’я, універсальним засобом первинної профілактики, стрижнем всіх програм здоров’я; повинно зводитися до заходів із організації медичної допомоги, містити заходи гігієнічного виховання, боротьби з чинниками ризику, активізації фізичної культури, прикладів із формування здорового способу життя, програм здоров’я.