Abstract:
У статті говориться про необхідність парадигмальних змін у концепції патріотичного виховання. Постійне та консервативне утвердження виховного потенціалу історичної та фольклорної складових традиції поступово втрачає здатність впливати на формування національної свідомості чи розуміння власної ідентичності. Використання традиційних елементів, які вже втратили свою історичну привабливість та значущість, суттєво знижує рівень ефективності патріотичного виховання та часто призводить до протилежних результатів. Відповідно, пропонується використовувати матеріал традицій у переосмисленому варіанті, сприймаючи їх як сконструйований,
вигаданий феномен, який можна і потрібно трансформувати згідно з
тими завданнями, які стоять перед викладачами. Сам концепт вигаданої
традиції взятий у Е. Гобсбаума: його пропонується розвинути за умови збереження первинних складових, які апріорі атрибутують традицію як національну. Трансформацїї пропонується здійснювати у ключі наведених змін у системах цінностей.
