Емпороніми Віниччини ( кінець XX – початок XXI ст.)

Abstract

У статті розглянуто питання дефініції терміна „емпоронім”, розкрито регіональні особливості номінації торгових об’єктів Вінниччини на фонетичному, лексичному, морфологічному рівнях, досліджено причини появи русизмів і суржику в історичному дискурсі. Під час дослідження окреслено особливості власнеукраїнських лексем і неологізм або назв іншомовного походження. Розглянуто соціолінгвістичний аспект емпоронімономінацій, функції, мотивація, деривативні й морфологічні особливості новотворів. Визначено основною рекламну функцію цього пласту онімів. Схарактеризовано групу торгових об’єктів, назва яких передана номенклатурною назвою торгового об’єкта й цифрою. Виокремлено лінгвальні й позалінгвальні чинники. З’ясовано, що емпороніми мають інтелектуальний, емоційний експресивний зміст номена, тобто номінатор повинен зважати на його конотацію. Ергоніми нейтральної конотації не справляють враження на потенційного споживача. Для того, щоб досягти реалізації всіх завдань і функцій емпоронімів доведено, що номінаторам необхідно зважати на застосування різноманітних мовних засобів: морфологічних, фонетичних і лексичних (прийоми, фігури).