Abstract:
Стаття розглядає специфіку мережевих ефектів комунікацій у функціонуванні масової свідомості в період інформаційної війни. Висновки спираються на дані дослідницького проекту «Масова свідомість в зоні воєнного конфлікту на Донбасі» (Державний реєстраційний номер 0116U004150). Виявлено, що інтернет, зокрема соціальні медіа, а також офлайнові мережі спілкування складають серйозну конкуренцію, а подекуди і випереджають традиційні медіа як джерело інформації у підконтрольній Україні частині Луганської області. Вказані факти є частиною ширшої картини: 1) інтернет робить можливим розвиток і поширення горизонтальних комунікаційних мереж, які частково автономізують публічну сферу від контролю держави та традиційних медіа; 2) в умовах військового конфлікту коло довіри до джерел інформації звужується, іноді аж до найближчого сімейного та дружнього кола. З’ясовано, що поширення інтернету змінило традиційні моделі функціонування національної публічної сфери, оскільки демасовізація споживання медіапродукту та поширення продукування контенту з боку користувачів ускладнили однобічно спрямоване формування загальнонаціонального порядку денного. Акцентовано, що деякі вузли соціальних мереж як комунікаційних структур мають набагато більший вплив, ніж решта – це так звані лідери думок та сторінки впливових масмедіа. Політтехнології відреагували на збільшення автономії масової свідомості та публічної сфери в інтернеті новими методами впливів: від армії проплачених тролів, ботів, лояльних блогерів до технологій мікротаргетингу у соціальних мережах. У статті проаналізовано специфіку структури соціальних мереж, що впливає на вірусне поширення інформації. Продемонстровано ряд конкретних прийомів маніпулювання масовою свідомістю, які були застосовані РФ у соціальних мережах.
