Abstract:
Досліджені основні категорії, що лягли в основу роботи – «силові структури» та «громадянське суспільство». Встановлено, що взаємодія громадян із силовими структурами залежить від політичного режиму. Виявлені та проаналізовані моделі використання апарату насилля владними структурами за тоталітарного режиму. З’ясовано, що за тоталітарного режиму громадяни не мають жодної можливості впливати на силові структури, проте на населення перекладається низка функцій силових органів. Виявлено, що за авторитарного режиму силові структури стають провідним суб’єктом політики, здатні виходити на політичну арену як самостійна політична сила, у населення з’являється часткова автономія, однак впливу на сферу політики громадяни не мають. З’ясовано, що характерною рисою демократичного режиму є усунення силових структур з політичного життя, їхнє використання чітко обумовлене законодавством. Взаємодія громадян із силовими структурами виявляється в участі у формуванні кадрового складу та контролю за їх діяльністю.
