http://hdl.handle.net/123456789/8292 Sun, 20 Mar 2022 15:21:50 GMT 2022-03-20T15:21:50Z http://hdl.handle.net/123456789/8320 На гребні економічної освітньої, наукової та виховної роботи Чеботарьов, В. А. Статтю присвячено 100 річчю одного зі старіших закладів вищої освіти південного сходу України – Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Широко відомі в Україні та за її межами досягнення і внесок ЛНУ імені Тараса Шевченка у сферах педагогіки, історії, географії, філології та лінгвістики, фізики і математики, олімпійського спорту. На рівні кращих досягнень є також здобутки ЛНУ у галузі економічної науки, що показано на прикладі сучасної кафедри економіки, маркетингу та підприємництва. Автор робить спробу встановлення історичної справедливості в історії світової економічної науки: доведення неперевершеного значення розробок колишнього завідувача кафедри Василя Антоновича Бадера. Він наприкінці шістдесятих років минулого сторіччя паралельно зі всесвітньо відомим Ота Шиком у контексті теорії «ринкового соціалізму» обґрунтовував приреченість і розпад соціалістичної системи господарювання та її трансформацію до ринкової економіки (набагато пізніше і за інших економічних та соціальнополітичних умов до аналогічних поглядів дійшов батько політики «відкритих дверей» у Китаї Ден Сяо Пін). На початку двохтисячних років на базі кафедри вперше в Україні та країнах Центральної та Східної Європи запроваджено процес організаційно-економічного поєднання науково-дослідної та освітньої діяльності – створення Філіалу Інституту економіки промисловості Національної академії наук України при ЛНУ імені Тараса Шевченка. З початком війни на Донбасі кафедра стала першою і єдиною в Україні, на базі якої було створено комунікаційно-консультаційний центр з супроводу грантової політики провідних міжнародних благодійних організацій у Луганській та Донецькій областях. На кафедрі опрацьовано одну з перших в Україні концепцію «Плану Маршала» для Донбасу». Унікальним є досвід запрошення науковців кафедри для викладання в Польщі фахових дисциплін студентам країн Європейського Союзу, Азії та Африки за Програмою ERASMUS+. Інноваційними є практики з участі у найпрестижніших європейських науковопрактичних та дослідницьких проєктах, заохочення на постійній основі до освітнього процесу провідних фахівців-підприємців, викладання англійською мовою дисциплін вільного вибору та співпраця з органами державної влади. Чеботарьов В. А. На гребні економічної освітньої, наукової та виховної роботи / В. А. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2021. - №1 (63). – С. 233-237. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8320 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8319 На изломах времён… Моя летопись полувека. Эссе. Часть первая Макогон, Ю.В. Автобиографическая попытка рассказать о том времени, в котором жил, становился тем, кем являюсь теперь, и о возникновении потребности рассказать о пережитых, да и ещё переживаемых, последствиях смены времён. У каждого автора своё видение, при формировании которого имело значение множество факторов: положение в обществе, образование, профессия, что терял-приобретал, возраст – и так можно перечислять до бесконечности. Макогон Ю. В. На изломах времён… Моя летопись полувека. Эссе. Часть первая / Ю.В.Макогон // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2021. - №1 (63). – С.220-232. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8319 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8318 Державне регулювання соціально-економічного відновлення Українського Донбасу (мемуарно-аналітичний огляд альтернативних варіантів державних рішень, прийнятих у 1991- 2020 рр.).Частина 2. Стратегічне соціальне планування унітарної держави в умовах впровадження бюджетного федералізму Столяров, В.Ф. У статті розкриті можливості впровадження доктрини трьох "С": соціальне прогнозування, соціальне планування і соціальне управління при формуванні Стратегій регіонального розвитку Луганської і Донецької областей та України в цілому. Розглянуто основні складові бюджетного федералізму унітарної держави з визначенням узгоджених меж фінансової самостійності Українського Донбасу і державного регулювання відтворенням господарської і життєвої діяльності населення. Результати дослідження, предметом якого стали провідні складові науково-методичного забезпечення соціально-економічного відновлення Українського Донбасу, представлені у формі мемуарно-аналітичного огляду доленосних державних і можливих альтернативних варіантів авторських рішень. Об'єктом дослідження виступали хронологія, сутність, зміст та обґрунтованість прийнятих рішень. Робочою гіпотезою погляду було з'ясування витоків громадсько-військового конфлікту між органами загальнонаціональної влади 2014 року і населенням Українського Донбасу з виявленням причин і чинників трагедії обох сторін 7-річної давнини через поняття «терор» і «тероризм». Розглянуто визначені Вікіпедією ознаки державного і міжнародного тероризму і узагальнено їх прояв у національній економіці в процесах впровадження англосаксонської моделі ринкової економіки відкритого типу. Розкрито зменшення ролі державного впливу на регіональний розвиток при розробці Стратегій довгострокового розвитку для досягнення 7-ми Цілей Розвитку Тисячоліття до 2015 року та 17-ти Цілей Сталого Розвитку на період до 2030 року. Виявлено від- сутність «дерева цілей» по ієрархії та за часом його узгодженості з індикаторами ЦРТ, ЦСР та людського розвитку. Виявлено тісний зв'язок Міжнародного геополітичного бізнесу з проведенням Першого (2004 р.) і Другого (2014 р.) Майданів в м. Києві, запуску проєкту "АТО". Розкрито авторські варіанти державних рішень стосовно переходу унітарної України на модель бюджетного федералізму для укріплення її незалежності і суверенності як альтернативи проєкту "АТО". У протилежність умисно сфальсифікованій ін- формації щодо рейтингової оцінки 2013 р. регіонального людського розвитку в Луганській і Донецькій областях згідно Національних методик 2001, 2012 рр. доведена можливість прогнозування 33 показників Індексу регіонального людського розвитку: 22 показників-стимуляторів розвитку та 11 показників-дестимуляторів розвитку. Завдяки цьому визначені стратегічні і операційні цілі соціально-економічного відновлення Луганської і Донецької областей Українського Донбасу. Столяров В. Ф. Державне регулювання соціально-економічного відновлення Українського Донбасу (мемуарно-аналітичний огляд альтернативних варіантів державних рішень, прийнятих у 1991- 2020 рр.). Частина 2. Стратегічне соціальне планування унітарної держави в умовах впровадження бюджетного федералізму / В.Ф.Столяров // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2021. - №1 (63). – С.197-219. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8318 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8316 Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей Амоша, О. І.; Залознова, Ю. С.; Новікова, О. Ф.; Брюховецька, Н. Ю.; Булєєв, І. П.; Ляшенко, В. І.; Шевцова, Г. З.; Вишневський, О. С.; Панькова, О. В.; Петрова, І. П.; Солдак, М. О.; Череватський, Д. Ю.; Касперович, О. Ю.; Бородіна, О. А.; Швець, Н. В.; Ляшенко, А. Ю.; Столяров, В. Ф. Запропоновано бачення стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на основі неоіндустріальної моделі модернізації шляхом упровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного курсу розбудови ідеології промислового розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх викликів і загроз. Це необхідно для відновлення промислового комплексу України, розвитку інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового потенціалу регіону, досягнення високих якісних стандартів виробництва. Запропоновано напрями та механізми реалізації цієї ідеї шляхом застосування можливостей платформної економіки, інформаційно-комунікативних і цифрових технологій, що дозволяє значною мірою підвищити кількість потенційних учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Розкрито базові умови, наявні інституційні можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, відродження і розвитку Донецької та Луганської областей. Розглянуто інституційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подолання перешкод та активізації дій щодо відродження Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній сферах, питаннях реінтеграції та встановлення миру. Ключова позиція авторів полягає в такому: Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль індустріального центру України і розвиватися на засадах нео- індустріальної моделі шляхом упровадження новітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-ін- вестиційного зростання, здатна забезпечити високу конкурентоспроможність економіки регіону й України загалом. Для цього необхідна реалізація стратегічного курсу України на розбудову промислового комплексу країни, розвиток конкурентоспроможності національної економіки та промислових регіонів. Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей / О. І. Амоша, Ю. С. Залознова та ін. // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2021. - №1 (63). – С. 186-196. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8316 2021-01-01T00:00:00Z