Статті
http://hdl.handle.net/123456789/9602
2024-03-28T21:12:01ZТрансформація споживання в умовах адаптації технологій в інформаційно-мережевій економіці
http://hdl.handle.net/123456789/9626
Трансформація споживання в умовах адаптації технологій в інформаційно-мережевій економіці
Дубницький, В. І.; Мішустіна, Т. С.; Овчаренко, О. В.; Науменко, Н. Ю.
У статті виявлені глобальні передумови трансформації споживання, викликані формуванням інформаційно-мережевої економіки і роль процесу цифрової трансформації економіки в контексті розвитку ІКТ і дифузії інновацій, зростання споживчих послуг в економічній діяльності. Запропоновано системно-інтеграційний підхід до дослідження споживання і процесу його трансформації з урахуванням інформаційної парадигми. Обґрунтовано положення, що якісно нова інформаційна мережева економіка детермінує структурні зрушення в споживанні і вимагає відповідної їм якісно-нової структури виробництва і послуг, що адекватна потребам інноваційно-інформаційного розвитку. Запропоновано концепт-багаторівневу систему відносин споживання в умовах інформаційно-мережевої економіки, з урахуванням ієрархічних потреб (в залежності від потенціалу та взаємозалежності бізнесу, суспільства та індивіда).
Дубницький В. І. Трансформація споживання в умовах адаптації технологій в інформаційно-мережевій економіці / В. І. Дубницький, Т. С. Мішустіна, О. В. Овчаренко та ін. // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №3 (69). – С.98-107.
2022-01-01T00:00:00ZПодаток на виведений капітал як спеціальний режим стимулювання реінвестицій в індустріальних парках повоєнної України
http://hdl.handle.net/123456789/9625
Податок на виведений капітал як спеціальний режим стимулювання реінвестицій в індустріальних парках повоєнної України
Ляшенко, В. І.; Бородіна, О. А.; Ліщук, О. В.
Дослідження статті присвячено розгляду спеціальних режимів податкового стимулювання роботи мережі індустріальних парків у повоєнному економічному розвитку України. Проведено дослідження досвіду впровадження податку на виведений капітал як експериментального, але ефективного у країнах-сусідах (Прибалтійські країни, Польща, Македонія, Грузія тощо). Особливої уваги набуло вивчення особливостей використання та модернізації податку на виведений капітал у Польщі. Проведено аналіз переваг та недоліків його реалізації у польській економічній інфраструктурі, наведено порівняльний аналіз традиційного та нового оподаткування, продемонстровано наявність кількісних та якісних переваг нового режиму оподаткування у певних умовах господарювання. Проілюстровано залежність обсягу прямих іноземних інвестицій щодо промислових індустріальних парків у зв’язку з оптимізацією фіскального режиму в країнах ЄС та Азії. З огляду на результати дослідження надано дієві рекомендації щодо впровадження податку на виведений капітал в умовах відбудови повоєнної економіки України.
Ляшенко В. І. Податок на виведений капітал як спеціальний режим стимулювання
реінвестицій в індустріальних парках повоєнної України / В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна, О. В. Ліщук // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №3 (69). – С.108-122.
2022-01-01T00:00:00ZМожливості забезпечення базових вимог якості трудового життя в період воєнного стану та повоєнного відновлення
http://hdl.handle.net/123456789/9624
Можливості забезпечення базових вимог якості трудового життя в період воєнного стану та повоєнного відновлення
Шамілева, Л. Л.; Хандій, О. О.
Завдання забезпечення гідних умов праці в стабільних умовах існування країни трансформується в період воєнного стану в завдання створення базових умов праці, яке є складним і обмеженим в ресурсах через погіршення ділової активності в багатьох галузях та сферах діяльності, скорочення малого та середнього бізнесу і масштабні міграційні процеси як на території країни, так і за її межами. Державними пріоритетними напрямами в соціально-трудовій сфері стали недопущення стрімкого зниження зайнятості і подолання високих темпів зростання рівня бідності населення. В статті досліджено можливості забезпечення базових вимог якості трудового життя в період воєнного стану та повоєнного відновлення. Воєнна агресія Росії обумовила зростання невизначеності в трудовій сфері, поглиблення прояву соціальних ризиків на ринку праці та кризу в системі соціально-трудових відносин. Розширилися дисбаланси між попитом та пропозицією на ринку праці, змінилися форми зайнятості через поширення тимчасової, неповної та тіньової зайнятості, що вплинуло на зростання прихованого безробіття. Наслідками цих процесів є повна або часткова втрата страхового трудового стажу, зниження соціального захисту, поглиблення прекарізації зайнятості. В соціально-трудовій сфері знизилися вимоги працівників до рівня оплати праці, умов праці, змінилися вимоги роботодавців до освітнього та професійно-кваліфікаційного рівня працівника. Релокація бізнесу та масштабне вимушене переміщення населення країни призвели до суттєвої зміни структури регіональних ринків праці, попиту, пропозиції та рівня насиченості фахівцями. Відновлення та стабілізація ринку праці та всієї системи соціально-трудових відносин є головною умовою втілення та реалізації базових вимог гідної праці та задовільної якості трудового життя на етапі післявоєнного відродження. Створення робочих місць та сприяння зайнятості, стабілізація ринку праці має стати основною складовою державної соціально-економічної політики. Забезпечення високої якості трудового життя має знайти своє втілення в Програмах розвитку трудової сфери з урахуванням пріоритетних напрямків забезпечення гідної праці в повоєнному періоді.
Шамілева Л. Л. Можливості забезпечення базових вимог якості трудового життя в період воєнного стану та повоєнного відновлення / Л. Л. Шамілева, О. О. Хандій // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №3 (69). – С.123-130.
2022-01-01T00:00:00ZЕкономічні обставини формування міжнародного плану Маршалла з післявоєнного відновлення України
http://hdl.handle.net/123456789/9623
Економічні обставини формування міжнародного плану Маршалла з післявоєнного відновлення України
Колосов, А. М.; Дугін, А. В.; Чеботарьов, В. А.
На фоні повномасштабної агресії РФ проти України, яка ще триває, Україна і світове співтовариство формують сучасний план Маршалла з післявоєнного відновлення України. На поточний момент часу такий план знаходяться в стані дуже узагальнених уявлень і поки що не відображає багатьох економічних обставин усередині та навколо України напередодні запуску процесу її післявоєнного відновлення. Метою статті є привернення уваги до економічних обставин формування міжнародного плану Маршалла для України в розрізі оцінювання динаміки прямих і непрямих воєнних втрат України, потреби трудових і фінансових ресурсів та тривалості процесів реалізації програм плану.
За опублікованими даними величина лише прямих воєнних втрат України внаслідок повномасштабної агресії з боку РФ на початку восени 2022 р. оцінювалася у 127 млрд дол. США, а загальні втрати із урахуванням непрямих втрат оцінюються не менше ніж у 750 млрд дол. США. За даними побудованої регресійної моделі сума прямих воєнних втрат України протягом найгарячішого періоду війни збільшувалася на 320 млн дол. щодня, що має бути враховано при визначенні загальної суми фінансування відновлення України за створюваним планом Маршалла.
Показано, що в результаті міграції населення внаслідок бойових дій чисельність трудових ресурсів України скоротилася з 15,9 до 12,8 млн осіб із втратою 3,1 млн. Визначено, що з урахуванням структури зайнятості трудових ресурсів за видами економічної діяльності та оцінки можливого відсотка їх залучення до відновлювальних робіт можна розраховувати приблизно на 2,146 млн осіб, які можуть бути безпосередньо залучені до відновлювальних робіт. Показано, що при плануванні реалізації плану Маршалла для України тривалість виконання окремих процесів і програм визначається діленням загальної оцінки воєнних втрат на грошову оцінку максимально можливих обсягів відновлювальних робіт за рік, якщо вони є повністю профінансованими. У разі, якщо річного обсягу фінансових ресурсів не вистачатиме, то планову тривалість відновлювальних робіт необхідно розраховувати діленням суми прямих втрат не на річну потужність наявних трудових ресурсів, а на планову величину наявних фінансових фондів. Сформульовано висновки стосовно необхідності врахування економічних обставин формування міжнародного плану Маршала з післявоєнного відновлення України.
Колосов А. М. Економічні обставини формування міжнародного плану Маршалла
з післявоєнного відновлення України / А. М. Колосов, А. В. Дугін, В. А. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №3 (69). – С.131-140.
2022-01-01T00:00:00Z