Лінгвістика. - 2022. - № 2 (46)
http://hdl.handle.net/123456789/9389
2024-03-29T15:23:42ZЛінгвістика. - 2022. - № 2 (46)
http://hdl.handle.net/123456789/9662
Лінгвістика. - 2022. - № 2 (46)
Лінгвістика : зб. наук. пр. / Гол. ред. Н. Л. Юган. - Полтава : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2022. - №2 (46). - 104 с.
2022-01-01T00:00:00ZКонцепт «ГРОМАДА» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства
http://hdl.handle.net/123456789/9400
Концепт «ГРОМАДА» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства
Демченко, Н.; Чала, А.; Сапелка, К.
У статті зактуалізовано на антропоцентризмі в сучасній лінгвістиці,
згідно з яким осмислення мови відбувається невід’ємно від людини
і людини невід’ємно від мови, що спонукає до осягнення мовних фактів
у соціолінгвальному, ментальному, етнокультурному річищах.
З’ясовано, що концепт як багатомірне поняття містить емоційні
й раціональні, конкретні й абстрактні, універсальні й етнічні,
загальнонаціональні й індивідуально особистісні складники.
У дослідженні проаналізовано концепт ГРОМАДА, особливості
його вербалізації, його здатність ословеснити базові духовні цінності,
визначено специфіку ментальності носіїв говірки Центральної
Слобожанщини.
Діалектологічні матеріали засвідчують, що громада – це певна
стійка соціальна спільнота, об’єднана спільними духовними,
господарськими поглядами та устроєм життя, а також з однаковим
світосприйняттям і традиціями. Вербалізацію концепту ГРОМАДА
простежуємо у взаємозв’язку з поняттям спільної праці людей,
відпочинку, святкування радісних подій.
Підкреслено, що сільська громада відрізняється від міської тим, що
в селах або селищах завжди всі один одного знають, гостюють один
в одного й допомагають, спільно виконують якусь діяльність. З’ясовано,
що концепт ГРОМАДА, особливо сільська, тісно перегукується
з концептом РОДИНА, оскільки багато представників асоціює своє село
або окрему вулицю з великою сім’єю. З огляду на це виокремлено
спільні характерні риси світогляду певної громади, які різняться не від
людини до людини, а від одного населеного пункту до іншого.
Виявлено, що для дієвого функціонування громади вона має бути
самоорганізованою, мати ватажка, спільні інтереси, сповідувати одні
цінності й традиції. Підкреслено, що найкращий варіант, коли ці цінності
є традиційними, сталими, передаються з покоління до покоління. Також
концепт ГРОМАДА краще вербалізується, коли представник влади цієї
громади є вихідцем з неї, а не приїжджа людина, адже тоді
не порушується єдність та спільність, тяглість традицій.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї
багатогранної проблеми, перспективним автори вбачають компаративний
аналіз динамічних змін вербалізації концепту ГРОМАДА після
повномасштабного вторгнення російської федерації.
Демченко Н. Концепт «ГРОМАДА» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства / Н. Демченко, А. Чала, К. Сапелка // Лінгвістика. – 2022. - №2 (46), - С. 5-15.
2022-01-01T00:00:00ZСемантичне поле лексеми бердо в говірках Рахівщини
http://hdl.handle.net/123456789/9399
Семантичне поле лексеми бердо в говірках Рахівщини
Юсікова, О.
У статті окреслено функціювання семантичного поля лексеми
бердо в гуцульських говірках Рахівщини. Розглянуте семантичне поле є
лексико-словотвірним за своєю структурою, ми проаналізували його
природу й еволюцію. У дослідженні поряд з описовим застосовано
функційний метод з метою з’ясування ролі сем у формуванні структури
поля.
Структура семантичного поля лексеми бердо в говірках Рахівщини
формувалась протягом віків, на сьогодні об’єднує два домінантні поля
на основі двох ядерних сем: ‘знаряддя ткацтва’, ‘назва гірського
рельєфу’. У статті охарактеризовано еволюцію лексеми в процесі
формування семантичного поля, визначено його центр і периферію
на сучасному етапі. Найдавніше бердо мало вигляд загостреної дощечки,
за допомогою якої здійснювали процес найпримітивнішого ручного
ткання. Інтегральною семою для досліджуваного поля є сема ‘вістря’.
Семантичне поле ядерної лексеми бердо поширилось на лексико семантичні групи назв інших знарядь праці, що мали схожий вигляд,
охопило назви не лише ткацьких інструментів, а і відповідних дій, осіб,
характеристик, похідних від назви бердо. Периферія семантичного поля
охоплює лексико-семантичну групу назв знарядь праці та зброї, що не є
термінами ткацтва, але об’єднані спільною семою ‘вістря’. Досліджуване
поле демонструє тісний зв’язок семантичної структури лексеми з її
етимологією. Спостереження показали, що окрема семема в межах
лексеми бердо, що є ядерною для поля назв об’єктів гірського рельєфу,
притаманна діалектній системі регіону Карпат, зокрема гуцульським
говіркам Рахівщини. Лексема бердо належить до найстарішого
праіндоєвропейського й праслав’янського шарів лексики і функціює
на території всієї Славії і за її кордонами. Саме діахронні спостереження
дали можливість побачити природу семантичного поля лексеми бердо
загалом, зрозуміти шляхи формування ядерних семем у її структурі.
Юсікова О. Семантичне поле лексеми бердо в говірках Рахівщини / О. Юсікова // Лінгвістика. – 2022. - №2 (46), - С. 16-24.
2022-01-01T00:00:00ZПроблеми формування мовної особистості здобувачів вищої освіти в процесі навчання
http://hdl.handle.net/123456789/9398
Проблеми формування мовної особистості здобувачів вищої освіти в процесі навчання
Шпетна, С.; Кіріченко, О.
Важливою рисою ерудованої, усебічно розвиненої людини є висока
мовленнєва культура. Культура мовлення як невід’ємний складник
загальної культури особистості – один із найважливіших показників
освіченості та цивілізованості суспільства. У статті розглянуто зміст
та структуру поняття «мовна особистість». Авторки, спираючись
на наукові дослідження, екстраполюють її на процес формування мовної
особи випускника школи та здобувача вищої освіти. Підкреслено, що
розвиток комунікативних умінь вимагає застосування інноваційних
педагогічних методів навчання. Доведено, що сформовані комунікативні
вміння здобувачів вищої освіти сприяють успішному обміну знаннями,
моральними цінностями, установками, що впливає на емоційну, вольову
й інтелектуальну сфери особистості, через які проявляється культура,
рівень професійного розвитку, виховання та освіченості.
Як показує дослідження, системний підхід до вирішення проблеми
формування мовної особистості здобувачів вищої освіти передбачає
оволодіння базовими знаннями про мову, якою навчаються, як необхідну
умову повноцінної та ефективної мовної діяльності; уміння сприймати
тексти та будувати власні мовні висловлювання в усній і письмовій
формах; здатність оперувати засвоєними та переробленими текстами
різних стилів і жанрів; володіння нормами культури мови та мовного
етикету як необхідного компонента професійної культури; уміння
адаптуватися до мінливих умов мовного середовища й активно впливати
на нього.
На підставі дослідження визначено чинники, що впливають
на культуру мовлення студентів, проаналізовано методи їх формування
в умовах вищої школи.
Шпетна С. Проблеми формування мовної особистості здобувачів вищої освіти в процесі навчання / С. Шпетна, О. Кіріченко // Лінгвістика. – 2022. - №2 (46), - С. 93-103.
2022-01-01T00:00:00Z