Статті
http://hdl.handle.net/123456789/9379
2024-03-29T01:44:59ZФормування інфомедійної грамотності майбутніх учителів засобами педагогічних дисциплін
http://hdl.handle.net/123456789/9387
Формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів засобами педагогічних дисциплін
Ткачова, Н. О.; Ткачов, А. С.; Собченко, Т. М.
У статті висвітлено наукові засади формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів засобами педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукової літератури з’ясовано, що поняття «інфомедійна грамотність» учені тлумачать неоднозначно. З урахуванням різних поглядів учених визначено авторське розуміння суті цього феномену, а також змістове наповнення структурних компонентів інфомедійної грамотності здобувачів вищої педагогічної освіти. Зазначено, що експериментальна робота з формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів реалізовувалася на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковородий охоплювала вивчення ними навчальних дисциплін «Вступ до спеціальності», «Загальна педагогіка» й «Педагогіка», а також позааудиторну роботу здобувачів. Конкретизовано, що оволодіння суб’єктами навчання інфомедійною грамотністю відбувалося під час проведення мозкових штурмів і дискусій типу «buzzgroup» у форматі онлайн, вебквестів, вебінарів, проходження відповідних онлайн курсів, самостійного опрацювання представлених у мережі «Інтернет» матеріалів з
окресленої проблеми (мультфільми, навчальні відеофільми й відеоролики, виконання спеціальних проблемних завдань та інтерактивних вправ, участь в онлайн тренінгах, вікторинах, майстер-класах, іграх, робота з мультимедійним онлайн посібником «МедіаДрайвер» тощо.
Ткачова Н. О. Формування інфомедійної грамотності майбутніх учителів засобами педагогічних дисциплін / Н. О. Ткачова, А. С. Ткачов, Т. М. Собченко // Освіта та педогогічна наука. – 2022. - №1 (180), - С. 70-81.
2022-01-01T00:00:00ZСучасна українська молодь у діалозі із Григорієм Сковородою: деякі результати польових досліджень
http://hdl.handle.net/123456789/9386
Сучасна українська молодь у діалозі із Григорієм Сковородою: деякі результати польових досліджень
Дічек, Н. П.; Іванюк, Г. І.; Гоголь, Н. В.
У статті викладено результати емпіричного дослідження у формі Computer Assisted Web Interviewing цільової аудиторії – студенти 7 ЗВО України з основних макрорегіонів (окрім окупованих територій) – щодо сприйняття постаті та ідей українського філософа, письменника, педагога Григорія Сковороди (1722 – 1794). Незамовне рандомне опитування здійснювалося у співпраці з викладачами ЗВО України. Анкету розробила проф. Н. Дічек. Теоретичним підґрунтям анкети стали виокремлені Н. Дічек у попередніх дослідженнях ключові ідеї видатного мислителя про смисл життя й розуміння щастя. Польове дослідження проведено у два етапи: до початку агресії РФ проти України (взимку встигло взяти участь 198 осіб) та в ході повномасштабної військової агресії проти України (влітку – 228 осіб). Під час обох «зрізів» студентам пропонувалося відповісти на однакові питання, що забезпечило порівнюваність отриманих результатів. З’ясовано, що Г. Сковорода є усвідомленим персоніфікованим складником національної історичної пам’яті (понад 90% респондентів); для 20% учасників – він також є зразком для наслідування. Із запропонованих етико-філософських концептів Г. Сковороди найсприйнятливішим виявився концепт необхідності самопізнання для досягнення людиною щастя (понад 50%). Близько 28% учасників поділяють ідею про кореляцію досягнення щастя та виконання відповідної природним нахилам праці, лише 13 – 15% погодилися з маловартісністю матеріальних благ. 97% студентів відповіли, що військові дії вплинули на розуміння ними щастя.
Дічек Н. П. Сучасна українська молодь у діалозі із Григорієм Сковородою: деякі результати польових досліджень / Н. П. Дічек, Г. І. Іванюк, Н. В. Гоголь // Освіта та педогогічна наука. – 2022. - №1 (180), - С. 3-16.
2022-01-01T00:00:00ZФормування громадянської та соціальної компетентностей у шкільній освіті: інструментарій педагога
http://hdl.handle.net/123456789/9385
Формування громадянської та соціальної компетентностей у шкільній освіті: інструментарій педагога
Кечик, О. О.; Байдик, В. В.; Буряк, О. О.
У статті визначено сутність громадянської та соціальної компетентностей згідно з
основними державними й міжнародними нормативно-правовими та законодавчими документами, розглянуто концептуальні засади громадянської освіти та Рамки компетентностей для культури демократії Ради Європи як інструмента демократизації освітнього середовища. Подано модель Рамки компетентностей для культури демократії, яка репрезентує системний підхід до процесу формування й оцінювання компетентностей для культури демократії. Названо принципи освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини. Виокремлено основні форми навчання для практичної реалізації концепції освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини. Представлено низку вправ мультидисциплінарного характеру для формування соціальної та громадянської компетентностей у шкільній освіті з покроковим описом їх виконання та підсумковими коментарями. Пропоновані вправи слугують яскравим прикладом успішної реалізації компетентнісного підходу в шкільній освіті. Вправи покликані підготувати учнів до самостійного відповідального життя, раціонального прийняття рішень і конструктивної взаємодії в спільноті.
Кечик О. О. Формування громадянської та соціальної компетентностей у шкільній освіті: інструментарій педагога / О. О. Кечик, В. В. Байдик, О. О. Буряк // Освіта та педогогічна наука. – 2022. - №1 (180), - С. 27-36.
2022-01-01T00:00:00ZОсобливості соціального захисту дитинства в Україні (20-ті роки ХХ століття)
http://hdl.handle.net/123456789/9384
Особливості соціального захисту дитинства в Україні (20-ті роки ХХ століття)
Ваховський, Л. Ц.
У статті розкрито особливості соціального захисту дітей в Україні у 20-х роках ХХ століття. Показано, що в умовах гострої кризи, зумовленої війнами, революційними подіями, розрухою, голодом, у країні почала створюватись система соціального забезпечення населення, яка включала надання соціальної допомоги дітям. Виокремлено найбільш важливі особливості цієї системи: державний характер і виключення з моделі соціальної допомоги приватної і громадської ініціативи; класовий підхід до надання соціальних послуг; участь у діяльності із соціального захисту дітей значної кількості державних відомств та установ і розподілення функцій між ними. Доведено, що надання соціальної допомоги дітям стало пріоритетом не лише соціальної, а й освітньої політики держави. Прийняття «Декларації про соціальне виховання дітей» (1920) та інших нормативних документів сприяло закріпленню в якості головного завдання вітчизняного соціального виховання діяльності з охорони дитинства, що стосувалась і дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей із сімей, які не мали належних умов для навчання й виховання. Було нормативно визначено низку пов’язаних між собою відповідних установ і заходів, спрямованих на охорону дитинства. Зроблено акцент на тому, що в
досліджуваний період вітчизняна галузь соціального виховання відчувала помітний вплив рефлексології як найбільш поширеного в Україні напряму педології.
Ваховський Л. Ц. Особливості соціального захисту дитинства в Україні (20-ті роки ХХ століття) / Л. Ц. Ваховський // Освіта та педогогічна наука. – 2022. - №1 (180), - С. 82-92.
2022-01-01T00:00:00Z