Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2019. - № 6 (329), жовтень. - Ч. 1
http://hdl.handle.net/123456789/6574
Педагогічні науки2024-03-29T08:20:38ZМетод сенсорної інтеграції в роботі з дітьми з розладами аутичного спектра
http://hdl.handle.net/123456789/8040
Метод сенсорної інтеграції в роботі з дітьми з розладами аутичного спектра
Сєромаха, Н.Є.; Мухіна, А.Ю.
В статті розкрито особливості застосування методу сенсорної інтеграції в роботі з дітьми з розладами аутичного спектра. Представлено історичні дані з питання дослідження проблеми сенсорної інтеграції, основні психологічні характеристики дітей з розладами аутистичного спектру. Наведено визначення поняття «сенсорна інтеграція», критерії адекватної сенсорної інтеграції у нейротипових людей, фундаментальне значення для розвитку якої має функціювання чотирьох систем, які відбирають і аналізують інформацію, пов’язану з тілом.
Виокремлені особливості сенсорної сфери дітей з розладами аутичного спектра, особливості зорового, слухового, тактильного сприйняття таких дітей. Зазначено, що особливості сенсорної сфери дітей з розладами аутичного спектра стають причиною проблем у навчанні та призводять до різних видів дезадаптованої поведінки.
Розкрито сутність методу сенсорної інтеграції, його зміст і задачі. З’ясовані основні правила організації навчальних занять з використанням метода «сенсорна інтеграція» та категорій' дітей з розладами аутичного спектра, до яких першою чергою слід застосовувати даний метод. Також у статті наведені основні вправи на стимуляцію сенсорної інтеграції.
Сєромаха H. Є. Метод сенсорної інтеграції в роботі з дітьми з розладами аутичного спектра / Н.Є.Сєромаха,А.Ю.Мухіна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2019. - №6 (329),жовтень.- Ч.1. – С.203-210.
2019-01-01T00:00:00ZСкладові та структура індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивних закладів дошкільної освіти
http://hdl.handle.net/123456789/8039
Складові та структура індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивних закладів дошкільної освіти
Бистрова, Ю.О.; Коваленко, В.Є.
В статті аналізується проблема розробки індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної групи закладу дошкільної освіти. Індивідуальна програма розвитку розглядається як документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.
Проаналізовано нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання, конкретизовано зміст структурних компонентів індивідуальної програми розвитку на дитину дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Обгрунтовано, що в індивідуальній програмі розвитку доцільно зазначити більш детальну інформацію про батьків дитини з особливими освітніми потребами соціалогічного та соціально- психологічного характеру; розглянуто значення динамічної психолого- медико-педагогічної діагностики розвитку. Розкривається змістовне наповнення програми комплексної психолого-педагогічної діагностики розвитку дитини фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу;
визначено та охарактеризовано сфери здійснення прогностичної психологічної діагностики та напрямки педагогічної оцінки. Конкретизовано зміст адаптацій та модифікацій просторово-предметного, психодидактичного та соціального компонентів інклюзивного освітнього середовища закладу дошкільної освіти. Розглядаються особливості розробки індивідуального освітнього плану та роботи з батьками в процесі складання індивідуальної програми розвитку.
Бистрова Ю. О. Складові та структура індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивних закладів дошкільної освіти / Ю.О.Бистрова,В.Є.Коваленко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2019. - №6 (329),жовтень.- Ч.1. – С.189-202.
2019-01-01T00:00:00ZСпіввідношення соціально-педагогічного простору і середовища в контексті профілактики поведінкових девіацій обдарованих учнів
http://hdl.handle.net/123456789/8034
Співвідношення соціально-педагогічного простору і середовища в контексті профілактики поведінкових девіацій обдарованих учнів
Степаненко, В.І.
У статті на основі застосування системного підходу здійснено спробу співвіднести поняття соціально-педагогічного простору та соціально-педагогічного середовища закладу загальної середньої освіти в контексті профілактики поведінкових девіацій обдарованих учнів. Соціально-педагогічний простір закладу загальної середньої освіти у цьому аспекті розглянуто як своєрідний інтегральний ресурс, який відкриває нові можливості для розвитку і реалізації потенціалу обдарованої особистості, конструктивного вирішення її особистісних і соціальних проблем, пов’язаних з адаптацією і соціалізацією, різними негативними проявами у поведінці. Соціально-педагогічне середовище закладу загальної середньої освіти визначено як складову простору, в якому формується обдарована особистість за допомогою цілеспрямованої системної соціально-педагогічної діяльності, де профілактика поведінкових девацій обдарованих учнів виступає як один із напрямів діяльності соціального педагога і як складова загального освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти.
Степаненко В. І. Співвідношення соціально-педагогічного простору і середовища в контексті профілактики поведінкових девіацій обдарованих учнів / В.І.Степаненко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2019. - №6 (329),жовтень.- Ч.1. – С.180-188.
2019-01-01T00:00:00ZСутнісні ознаки феномену партнерських взаємин
http://hdl.handle.net/123456789/8033
Сутнісні ознаки феномену партнерських взаємин
Сімсіт, І.І.
У статті розглянуто наукові підходи щодо сутнісних ознак процесу партнерських взаємин. На підставі аналізу певних наукових позицій визначено уніфікований склад таких ознак. З’ясовано, що такими ознаками є: ознака дії, ознака взаємодії учасників, ознака позитивних ефектів від партнерських взаємин, ознака цільових орієнтирів партнерських взаємин, ціннісні ознаки партнерства, ознака типологізації видів партнерства між учасниками, особистісно орієнтована ознака щодо розвитку учасників партнерської взаємодії, ознака розуміння учасниками ймовірності вирішення їх проблем в рамках партнерства. На основі аналізу наукових підходів до визначення ознак партнерських взаємин, обґрунтована авторський підхід до трактування.
Сімсіт І.І. Сутнісні ознаки феномену партнерських взаємин / І.І.Сімсіт // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2019. - №6 (329),жовтень.- Ч.1. – С.171-179.
2019-01-01T00:00:00Z