Економічний вісник Донбасу. - 2022. - №2 (68)http://hdl.handle.net/123456789/95092024-03-29T09:02:15Z2024-03-29T09:02:15ZДослідження соціальних та екологічних втрат від війни в УкраїніЛатишева, О. В.Ровенська, В. В.Смирнова, І. І.Міхєєв, О. Ю.http://hdl.handle.net/123456789/95342023-03-18T03:04:18Z2022-01-01T00:00:00ZДослідження соціальних та екологічних втрат від війни в Україні
Латишева, О. В.; Ровенська, В. В.; Смирнова, І. І.; Міхєєв, О. Ю.
У статті проаналізовано соціальні, економічні та екологічні наслідки бойових дій в Україні. Встановлено, що прояв жахливих наслідків російсько-української війни в Україні насамперед полягає в значних прямих людських втратах, колосальних руйнуваннях, подальшій небезпеці постійних обстрілів, погіршенні якості життя населення і вимушеній міграції. Встановлено, як вимушена міграція українців в більш безпечні міста впливає на національну економіку та економіку інших країн.
Проаналізовано динаміку рівня якості життя та встановлено чинники впливу на індикатори цього критерію. Проаналізовано зміни соціальних показників, оцінена динаміка параметрів забруднення довкілля і з'ясовано характер та кількість екологічних злочинів від бойових дій в Україні. Доведено, що актуальність проблеми подолання негативних кризових явищ вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти, урядів країн, бізнесу та громадян, фахівців різних галузей економіки, волонтерів, активістів, «лідерів думок», науковців тощо. Доказано, що вже зараз уряд країни приймає програми відбудови країни для зниження рівня соціально-економічних та екологічних ризиків. Проведено огляд прийнятих програм для зниження існуючих ризиків в Україні для подолання наслідків російсько-української війни у майбутньому.
Латишева О. В. Дослідження соціальних та екологічних втрат від війни в Україні / О. В. Латишева, В. В. Ровенська, І. І. Смирнова [та ін.] // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №2 (68). – С.199-205.
2022-01-01T00:00:00ZОсобливості відновлення старопромислових територій в контексті Глобальних цілей та реалізації стратегій смарт-спеціалізаціїСолдак, М. О.http://hdl.handle.net/123456789/95332023-03-18T03:04:20Z2022-01-01T00:00:00ZОсобливості відновлення старопромислових територій в контексті Глобальних цілей та реалізації стратегій смарт-спеціалізації
Солдак, М. О.
Виклики, пов’язані із воєнними діями та подальшим повоєнним відновленням, зовнішніми і внутрішніми факторами функціонування вітчизняних галузей промисловості потребують науково обґрунтованих концептуальних положень ревіталізації старопромислових територій на нових принципах стратегічного планування та в контексті Глобальних цілей сталого розвитку.
Метою статті є узагальнення сучасних поглядів на переосмислення підходів до розвитку старопромислових територій у Європейському Союзі та визначення напрямів відновлення старопромислових територій України в контексті Глобальних цілей та реалізації стратегій смарт-спеціалізації в умовах повоєнного відновлення.
У Європейському Союзі нові погляди базуються на критичній оцінці політики смарт-спеціалізації, яка спирається, переважно, на традиційну науково-технічну модель інновацій, та фокусується на неявній соціально-екологічній моделі, що передбачає залучення потенціалу науки, технологій та інновацій для задоволення потреб суспільства через досягнення завдань цілей Організації Об'єднаних Націй у сфері сталого розвитку.
Комплексний підхід до переосмислення розвитку регіонів на основі соціально-екологічних інновацій надає концепція фундаментальної економіки. Вона ґрунтується не на секторах економіки знань, а на сферах, які забезпечують населення основними соціальними благами та послугами, що складають основу повсякденного цивілізованого життя.
Повоєнне відновлення громад в Україні буде зосереджено, перш за все, на досягненні соціального благополуччя, яке має стати основною метою інноваційної політики. Тому необхідним є забезпечення рівноваги між стратегічним плануванням розвитку регіонів на принципах смарт-спеціалізації, заснованої на технологічних інноваціях, та фундаментальної економіки, яка базується на неявній соціально-екологічній моделі інновацій. Підходи до досягнення такої рівноваги та встановлення пріоритетних значень для розвитку будуть різними, зважаючи на різні типи регіонів України (тимчасово окуповані, прифронтові та тилові). Це слід враховувати при розробці стратегій регіонального розвитку на 2024-2027 роки.
Солдак М. О. Особливості відновлення старопромислових територій в контексті Глобальних цілей та реалізації стратегій смарт-спеціалізації / М. О. Солдак // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №2 (68). – С.187-198.
2022-01-01T00:00:00ZУправління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпекиБородіна, О. А.http://hdl.handle.net/123456789/95322023-03-18T03:04:22Z2022-01-01T00:00:00ZУправління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки
Бородіна, О. А.
Стаття присвячена аналітичному огляду ситуації в промисловому та енергетичному секторах України з урахуванням регіональної компоненти та з огляду на обсяг руйнувань, обумовлених збройним конфліктом. Запропоновано та обґрунтовано гіпотезу, що SMART-ланцюжок адміністративна-бюджетна-енергетична децентралізація в найкоротший термін в змозі убезпечити економіку України від викликів повоєнного часу.
Систематизовано національний ресурсний потенціал енерго-ефективних та енергозберігаючих технологій, надано прикладні рекомендації для підтримки державних та місцевих тенденцій розвитку енергетики, а саме: проєкти зберігання енергії, розподіленої та мікро-генерації, проєкти Net Energy Metering для підтримки малих проєктів в енергосекторі. Наведено пропозиції інституційних змін щодо створення в Україні Агенції з питань з декарбонізації/«зеленого» енергетичного переходу, з широкими повноваженнями комунікації та можливістю приймати рішення щодо скорочення викидів вуглецю в усіх сферах.
Розглянуто можливість та доцільність застосування концепції ніаршорингу у промисловості України (з потенційною перспективою використання промислової та логістичної інфраструктури України у якості мега-індустріального парку для ЄС та взаємною вигодою від використання такого проєкту), у національному енергетичному секторі (для поліпшення енергетичного
балансу ЄС). Проаналізовано енергетичний баланс Європи за останні 5 років, продемонстровано негативну динаміку його розвитку.
Задля покращення ситуації, прогноз цін на енергоносії для окремих країн ЄС був розрахований з урахуванням інтеграції України до європейської енергетичної системи. Аналіз та розрахунки виявили потенційно можливий рівень зниження цін у вибраних країнах ЄС до 20-30%.
Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності енергоменеджменту на регіональному рівні, зокрема, забезпечення прозорості розвитку відновлюваних джерел енергії, використання значного національного потенціалу біопалива та збільшення видобутку природного газу, розроблення бізнес-модель газорозподільного центру на Західній Україні, який в змозі стати частиною національної газорозподільної системи та європейського енергетичного ринку.
Бородіна О. А. Управління реновацією національної економіки у забезпеченні енергетичної децентралізації та енергобезпеки / О. А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №2 (68). – С.176-186.
2022-01-01T00:00:00ZПросторове забезпечення управління сталим господарюванням у критичній інфраструктурі в особливий періодМикитенко, В. В.Драчук, Ю. З.http://hdl.handle.net/123456789/95312023-03-18T03:04:25Z2022-01-01T00:00:00ZПросторове забезпечення управління сталим господарюванням у критичній інфраструктурі в особливий період
Микитенко, В. В.; Драчук, Ю. З.
У статті запропоновано до використання методологічні положення розбудови та запровадження у практику просторо-
вого трирівневого комплексу програм із моніторингу (загального/стандартного, оперативного/кризового та фонового/наукового), який сформовано за урахування сучасної геополітичної та внутрішньо економічної ситуації в державі за блоковим принципом конфігураційної трансформації в якості Національної просторової системи моніторингу результативності управління сталим господарюванням у критичній інфраструктурі. Сформульовано цільову діяльність Національної системи моніторингу такою, що має бути спрямована на: а) організацію інформаційної підтримки на рівні прийняття рішень і контролю за виконанням доручень та створення постійно діючого інформаційного полігону за об’єктами критичної інфраструктури;
б) отримання, крім техніко-економічної, технологічної та фінансової інформації, також й інформації, пов’язаної з динамікою загроз сталому господарюванню критичної інфраструктури та її подання державним органам, суб’єктам управління й господарювання тощо; в) вживання заходів, безпосередньо спрямованих на підвищення рівня захисту від виявлених загроз і ризиків, що має бути успішно використано для прийняття рішень у різних господарських та бізнес-процесах. Використано при
визначенні ключових проблем критичної інфраструктури у нестійких умовах економічної та військової агресії основні положення кібернетичної теорії, яка надає змогу розглядати самоорганізацію державного утворення як процес досягнення динамічної рівноваги між системою управління сталим господарюванням у критичній інфраструктурі та її оточенням.
Микитенко В. В. Просторове забезпечення управління сталим господарюванням у критичній інфраструктурі в особливий період / В. В. Микитенко, Ю. З. Драчук // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №2 (68). – С.165-173.
2022-01-01T00:00:00Z