Економічний вісник Донбасу. - 2022. - №1 (67)http://hdl.handle.net/123456789/94182024-03-29T12:13:13Z2024-03-29T12:13:13ZПерспективи інноваційного розвитку системи вищої освіти Республіки Узбекистан в умовах цифровізації економікиПавлов, К. В.Асадуллина, Н. Р.http://hdl.handle.net/123456789/94372023-02-25T20:28:10Z2022-01-01T00:00:00ZПерспективи інноваційного розвитку системи вищої освіти Республіки Узбекистан в умовах цифровізації економіки
Павлов, К. В.; Асадуллина, Н. Р.
Авторами досліджено проблеми інноваційного розвитку вищої освіти Республіки Узбекистан за умов цифровізації сучасної економіки. Розглянуто та виділено заходи, що реалізуються керівництвом країни та спрямовані на розвиток цифрової
економіки, що визначають також шляхи інноваційного розвитку системи вищої освіти держави. Вивчено передовий досвід розвитку різних аспектів цифровізації суспільства в країнах з розвиненою ринковою економікою та на пострадянському просторі крізь призму можливостей його використання в узбецькому суспільстві. Визначено основні напрями вирішення проблем, що виникають на сучасному ринку праці у зв'язку зі змінами в системі вищої освіти країни в умовах необхідності його цифровізації.
Пропонується розробити стандарти навчання спеціалістів та створити спеціалізовані навчальні центри у сфері електронної комерції. Крім цього, розглядаються також форми, методи та пропозиції щодо координації підготовки фахівців у даній
сфері, умови забезпечення зв'язку навчання з виробництвом через організаційно-господарські структури, залучені до процесу електронної комерції. Запропоновано також збільшити витрати держави на створення та розвиток різних елементів інфраструктури цифрової економіки
Павлов К. В. Перспективи інноваційного розвитку системи вищої освіти Республіки Узбекистан в умовах цифровізації економіки / К. В. Павлов, Н. Р. Асадулліна // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №1 (67). – С.135-140.
2022-01-01T00:00:00ZПоглиблення інтелектуалізації підприємств у напрямі цифрової трансформації та переходу до Індустрії 4.0Чорна, О. А.http://hdl.handle.net/123456789/94362023-02-25T20:28:13Z2022-01-01T00:00:00ZПоглиблення інтелектуалізації підприємств у напрямі цифрової трансформації та переходу до Індустрії 4.0
Чорна, О. А.
У статті досліджено вплив науково-технічного прогресу, пов’язаного із цифровою трансформацію і переходом до Індустрії 4.0, на поглиблення інтелектуалізації виробництва; розглянуто поглиблення інтелектуалізації промислових підприємств у напрямі смарт-промисловості; обґрунтовано системи і механізми управління інтелектуалізацією виробництва; узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід та обґрунтовано складові поглиблення інтелектуалізації підприємств в умовах цифровізації і Індустрії 4.0. Дослідження показують, що поглиблення інтелектуалізації у напрямі Індустрії 4.0 та цифровізації сприяє підвищенню вартості підприємств, їх виробничої здатності, поліпшенню якості, безпеки та зростання доходів працівників завдяки впровадженню нових технологій. Досвід «розумних» заводів свідчить про необхідність: зосередження уваги на реальних потребах споживачів; розвитку персоналу; впровадження інновацій; розвитку цифрової інфраструктури; впровадження обладнання, підключеного до мережі інтернет; налагодження взаємодії інформаційних та операційних технологій. Дослідження доводять, що в Україні є підприємства, які поглиблюють інтелектуалізацію на основі впровадження сучасного управління виробництвом. Обґрунтовано складові поглиблення інтелектуалізації підприємств у напрямі Індустрії 4.0 і цифровізації, якими є: націленість менеджменту на поглиблення інтелектуалізації; постійний розвиток людського капіталу; співробітництво в середині підприємства; аналіз кращих світових практик та застосування досвіду інтелектуальних виробництв; співробітництво із асоціаціями і союзами промислової цифровізації; участь у промислових форумах, спеціалізованих виставках; впровадження цифрових інструментів управління виробництвом; застосування ефективних моделей або технологій ззовні; перманентної трансформації у напрямі сучасних технологій; редизайн продукції та послуг з урахуванням потреб клієнтів; кардинальна зміна організаційної культури; підтримки досліджень та інновацій; поетапне досягнення цифрової зрілості.
Чорна О. А. Поглиблення інтелектуалізації підприємств у напрямі цифрової трансформації та переходу до Індустрії 4.0 / О. А. Чорна // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №1 (67). – С.125-134.
2022-01-01T00:00:00ZРозвиток туристично-рекреаційної сфери: емпірика цифровізації державного управлінняБорецька, Н. П.Крапівіна, Г. О.Марченко, І. Ф.http://hdl.handle.net/123456789/94352023-02-25T20:28:15Z2022-01-01T00:00:00ZРозвиток туристично-рекреаційної сфери: емпірика цифровізації державного управління
Борецька, Н. П.; Крапівіна, Г. О.; Марченко, І. Ф.
У статті узагальнено світовий досвід цифровізації державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери та демонструється доцільність запровадження цифровізації в пристосуванні державного управління до реалій сучасного світу.
Показано, що у світовій практиці цифровізація державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери ґрунтується на статистичному описі туристично-рекреаційних проблем; створенні моделей прогнозування наслідків державних рішень з розвитку туристично-рекреаційної сфери; засобах виміру економічної ефективності від розвитку різноманітних форм організації використання вільного часу населення. Зокрема, цифровізація державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери Ізраїлю, Туреччини та Пуерто-Ріко демонструє доцільність мети цифровізації проблем управління інтенсивністю
потоків відвідувачів з центру зосередження населення до дестинацій та прогнозування економічного ефекту від цього, що особливо цікаво та докладно обґрунтовано. В Ізраїлі цифровізація державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери має за мету збільшення обсягів іноземної валюти, яка надходить у країну завдяки туризму, та її частки в доходах бюджету, а також максимальну економію ресурсів на розвиток місцевого туризму. Цифровізація міністерства туризму Туреччини дозволяє одержати для прийняття рішень оцінки ймовірного й оптимального економічного ефекту від розвитку дестинацій та їх якісну структуру в межах регіональних економік; урівноважити максимальний попит та пропозицію проєктів розвитку туристично-рекреаційної сфери; розрахувати надлишок та дефіцит туристично-рекреаційних послуг; максимізувати рівень витрат, необхідних для оптимального економічного ефекту щодо розвитку туристично-рекреаційної сфери; оптимізувати розподіл коштів по дестинаціям залежно від потенційних можливостей розвитку туристично-рекреаційної сфери в кож ній з них; оптимізувати сезонний розподіл чинників діяльності туристично-рекреаційної сфери; визначити приховану чи наявну межу вартості, пов'язану зі зміною основних припущень, вхідних даних та оптимальних результатів розвитку дестинацій. Практика цифровізації державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери Болгарії (Золоті Піски, Сонячний Берег, Албена та ін.) доводить, що впровадження принципу комплексної і централізованої цифровізації державного управління їх розвитком заслуговує на позитивну оцінку. Цифровізація державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери у районі Тихого океану дозволяє визначити місця призначення відвідувачів, які приваблюють в різні сезони, що окреслює особливості дестинацій; логістичні зв'язки та характеристики транспортних та інформаційних засобів для реалізації можливостей зв’язку між пунктом відправлення і пунктом призначення у певному періоді часу. У країнах Південної Адріатики цифровізація державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери дозволяє обґрунтувати розрахункові та проєктні кошториси відновлення дестинацій. Цифровізація державного управління розвитком дестинацій Франції дає підставу для прийняття державних рішень з виконання проєктних розробок програм опанування сприятливими для туризму і рекреації територіями та регламентувати основні параметри їхнього розвитку. У США цифровізація Національної служби парків дозволяє реалізувати проєкти щодо створення заповідників і туристично-рекреаційних центрів в історичних містах.
Борецька Н. П. Розвиток туристично-рекреаційної сфери: емпірика цифровізації
державного управління / Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна, І. Ф. Марченко // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №1 (67). – С.117-124.
2022-01-01T00:00:00ZРизики і втрати людського капіталу внаслідок війниАнтонюк, В. П.http://hdl.handle.net/123456789/94342023-02-25T20:28:17Z2022-01-01T00:00:00ZРизики і втрати людського капіталу внаслідок війни
Антонюк, В. П.
У статті здійснено дослідження демографічних та соціальних аспектів ризиків втрати людського капіталу внаслідок війни. Систематизовано ризики за основними аспектами його формування людського капіталу: збереження здоров’я і життя, нормального функціонування родини, збереження і функціонування соціальної інфраструктури, умов та можливостей реалізації людського капіталу. Висвітлені втрати людського потенціалу у першій половині ХХ століття. Значну увагу приділено
ризикам для розвитку людського капіталу, які виникли внаслідок гібридної війни 2014-2021 рр. Зроблено аналіз поточних демографічних втрат людського капіталу, що принесла повномасштабна війна Росії проти України 2022 р. Висвітлено втрати освітньої інфраструктури, яка є вагомою для формування людських активів.
Антонюк В. П. Ризики і втрати людського капіталу внаслідок війни / В. П. Антонюк Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №1 (67). – С.110-116.
2022-01-01T00:00:00Z