Економічний вісник Донбасу. - 2020. - № 2 (60)http://hdl.handle.net/123456789/69212024-03-29T04:46:28Z2024-03-29T04:46:28ZДержавне регулювання соціально-економічного відновлення Українського Донбасу (хроніка альтернативних варіантів державних рішень, прийнятих у 2014–2019 рр.). Частина 1.Загальна характеристика викликів державності і напрямів їх подоланняСтоляров, В. Ф.http://hdl.handle.net/123456789/77012021-04-10T20:06:44Z2020-01-01T00:00:00ZДержавне регулювання соціально-економічного відновлення Українського Донбасу (хроніка альтернативних варіантів державних рішень, прийнятих у 2014–2019 рр.). Частина 1.Загальна характеристика викликів державності і напрямів їх подолання
Столяров, В. Ф.
У статті розкриті концептуальні положення підвищення державності, які містяться в інавгураційних виступах п'ятого та шостого президентів України. Наведені наукові основи подальшого розвитку та вдосконалення Бюджетного кодексу України в умовах впровадження бюджетної федералізації.
Державне регулювання соціально-економічного відновлення життєдіяльності Українського Донбасу обґрунтовується в територіальній єдності Луганської і Донецької областей з усіма регіонами України, що забезпечить відтворення міжрегіональних культурноосвітянських і виробничо-технологічних зв'язків.
Основними викликами збереженню сучасної державності України визнано припинення громадського військового конфлікту шляхом встановлення та розбудови Миру в Українському Донбасі, подолання бід- ності населення, перехід до стратегічного соціального планування людського розвитку.
Уточнення діючої англо-саксонської моделі ринкової економіки бачиться в розробці і реалізації
Національної і Регіональних програм людського розвитку з використанням людиноцентристського підходу та вихідних положень теорії соціальних систем.
Забезпечення єдності слів і справ в інавгураційних виступах п'ятого і шостого Президентів України повинно досягатися в парламентсько-президентській республіці розробкою та реалізацією Планів дій Уряду на підставі прийняття відповідних постанов і законів Верховною Радою України.
Наведені завдання та індикатори «Подолання бідності» в системі Цілей Розвитку Тисячоліття, які діяли до 2015 р. та в системі Цілей Сталого Розвитку на період до 2030 року, які адаптовані до України.
Визначено духовні складові системи національних цінностей та вихідні положення соціальних систем, які призвані досягти порозуміння конфліктуючих на Українському Донбасі сторін та їх покаяння для відновлення та розбудови Миру.
Столяров В. Ф. Державне регулювання соціально-економічного відновлення Українського Донбасу (хроніка альтернативних варіантів державних рішень, прийнятих у 2014–2019 рр.). Частина 1. Загальна характеристика викликів державності і напрямів їх подолання / В. Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу : наук. журн. / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2020. - № 2 (60). – С. 225-228.
2020-01-01T00:00:00ZДослідження інституту власності в контексті сучасних трансформацій соціально-економічних системМіночкіна, О. М.http://hdl.handle.net/123456789/77002021-04-10T20:00:49Z2020-01-01T00:00:00ZДослідження інституту власності в контексті сучасних трансформацій соціально-економічних систем
Міночкіна, О. М.
Розроблено теоретико-методологічні засади розвитку та трансформації інституту власності як основи загальних процесів реформування соціально-економічної системи. Визначені методологічні підходи до дослідження проблеми власності й зв'язок реформування та розвитку системи власності із загальними процесами суспільно-економічної трансформації. Інститут власності досліджено як система, теоретично відтворено у цілісності, у єдності внутрішніх джерел руху й розвитку із зовнішніми формами прояву сутності, а також запропоновано реальний механізм реформування цієї системи у єдності з природними процесами її трансформації. Обґрунтовано підходи до дослідження інституту власності як самостійної одиниці аналізу та основної складової інституціональної системи суспільства.
Проблеми теоретико-методологічного змісту пропонується вирішувати через розвиток інституціональної парадигми, зокрема, стосовно визначень і сутності категоріального апарату, методологічної визначеності, змісту та місця наукових дефініцій у концептуальних побудовах. Визначений автором системно-категоріальний принцип вираження інституту, побудований на системному методі та діклектичному методі інституціональної політекономії, дає можливість знайти взаємозв’язок ідеального з реальним, формування і ефективного функціонування інституціональних механізмів, процесів суспільної трансформації з практичними діями та реформуванням окремих сфер суспільного життя. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретико-методологічних засад системного дослідження відносин власності, ідентифікації інституту власності як спільно-роздільної ресурсної системи й обґрунтування на цій основі перспектив перетворення соціально-економічної системи.
Міночкіна О. М. Дослідження інституту власності в контексті сучасних трансформацій соціально-економічних систем / О. М. Міночкіна // Економічний вісник Донбасу : наук. журн. / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2020. - № 2 (60). – С. 229-237.
2020-01-01T00:00:00ZCOVID-19: нові виклики перед маркетингом й актуалізація його ролі у розвитку суспільстваЧеботарьов, В. А.http://hdl.handle.net/123456789/76992021-04-10T18:48:16Z2020-01-01T00:00:00ZCOVID-19: нові виклики перед маркетингом й актуалізація його ролі у розвитку суспільства
Чеботарьов, В. А.
Узагальнення подій, пов’язаних з виникненням і розповсюдженням пандемії COVID-19 (як і порівняльний аналіз реакції на неї влади різних типів суспільно-політичного устрою держав) і сучасними кардинальними змінами на світових ринках енергоносіїв дають теоретико-методологічні й прикладні практичні підстави відмітити, що за сукупністю вони виступають як виклики перед маркетингом і, одночасно – як чинники суттєвого посилення ролі маркетингу у забезпеченні не тільки економічного, а й інституціонального розвитку суспільства. Подібного роду виклики і чинники не постають перед іншими фундаментальними складовими економічного знання: ані перед економікою, ані перед фінансами, ані перед менеджментом у сукупності їх усіх сучасних шкіл і течій (це має бути ще більш очевидним в умовах сучасного насиченого бездефіцитного ринку). За підсумком, сучасні та прогнозовані інституціональні, економічні та природничотехнічні перетворення певним чином вже трансформували і значно більшою мірою будуть формувати у майбутньому нову базисну систему взаємовідносин, якою є відносини між виробником і споживачем, та нову систему відносин між владою та суспільством, між владою й особистістю та міжособистісні взаємовідносини. Це об’єктивно зумовлює збагачення самого змісту маркетингу та його концептуальних засад новими історичними, правовими, політичними, релігійними, національними, ментальними, етнічними, моральними, медійними тощо складовими. Отже, маємо необхідне й достатнє теоретико-методологічне та прикладне практичне підґрунтя зазначити: маркетинг на межі 20- 30 років ХХІ сторіччя набуває свого якісно нового рівня і досягає оформлення у новій концепції. Вона цілком може бути кваліфікована як «інституціональна концепція маркетингу».
Чеботарьов В. А. COVID-19: нові виклики перед маркетингом й актуалізація його ролі у розвитку суспільства / В. А. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу : наук. журн. / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2020. - № 2 (60). – С. 225-228.
2020-01-01T00:00:00ZНаціональна цифрова платформа стратегування: користувачі, блоки, архітектураВишневський, О. С.http://hdl.handle.net/123456789/76972021-04-10T18:33:49Z2020-01-01T00:00:00ZНаціональна цифрова платформа стратегування: користувачі, блоки, архітектура
Вишневський, О. С.
Окремі елементи процесу стратегічного управління використовуються в Україні досить тривалий час, але його ефективність в цілому залишається низькою. Це відбувається на тлі поглиблення процесів цифровізації, але можливості цифрових технологій не використовуються в повному обсязі для удосконалення процесу стратегічного управління. Тому метою статті є обґрунтування цифровізації процесу стратегічного управління в Україні через створення національної цифрової платформи стратегування (далі НЦПС). До основних блоків НЦПС належать: (1) розробка стратегічних документів (далі СД); (2) виконання СД; (3) моніторинг виконання СД (та їх актуалізація за необхідності). Користувачами НЦПС виступають: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадяни, бізнес, експертна спільнота. НЦПС забезпечує: (1) дотримання термінів розробки СД; (2) відбір представників експертної спільноти; (3) врахування позиції відповідних груп населення; (4) узгодження СД між собою; (5) узгодження СД та бюджетів; (6) моніторинг виконання СД; (7) актуалізацію СД,
Втілення всіх етапів дозволить підвищити культуру стратегування, створити проактивне суспільство, яке здатне рухатися у певному напрямі, підтримуючи високі темпи соціально-економічного розвитку.
Вишневський О. С. Національна цифрова платформа стратегування: користувачі, блоки, архітектура / О. С. Вишневський // Економічний вісник Донбасу : наук. журн. / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2020. - № 2 (60). – С. 216-224.
2020-01-01T00:00:00Z