Продан Ірина ВолодимирівнаЗав. кафедри, доцентhttp://hdl.handle.net/123456789/58562024-03-29T11:23:13Z2024-03-29T11:23:13ZСпецифіка діяльності продакт-дизайнераПродан, І. В.http://hdl.handle.net/123456789/90622022-03-23T03:03:58Z2021-01-01T00:00:00ZСпецифіка діяльності продакт-дизайнера
Продан, І. В.
Продан І. В. Специфіка діяльності продакт-дизайнера / І. В. Продан // Грааль науки : Міжнар. наук. журнал. - 2021. - № 2-3, квітень. - С. 675-676.
2021-01-01T00:00:00ZIмiдж як соцiокультурний феноменПродан, І.http://hdl.handle.net/123456789/90612022-03-23T03:04:02Z2021-01-01T00:00:00ZIмiдж як соцiокультурний феномен
Продан, І.
У статті проаналізовано основні підходи до класифікації терміну «соціокультурний імідж». Розглядаються та окреслюються запропоновані різними вченими типи іміджу, визначені його структурні компоненти, розкриті функції іміджу в соціокультурному контексті, що формується цільовою аудиторією про певний об’єкт і враховує його символічні, міфологічні, стереотипні й соціально-рольові аспекти. Визначено, що у суспільстві імідж розглядається як культурний феномен, культурний код, за допомогою якого відбувається постійна репрезентація особистості або групи. Він є текстом культури, який надалі й формує кінцеве уявлення. Соціокультурний імідж формується в суспільній свідомості не тільки навколо окремих індивідів і соціальних груп, а й навколо усіх соціально значущих явищ. Зазначено, що на формування соціокультурного іміджу істотно впливають світогляд і соціокультурні стереотипи, що складаються в тому чи іншому культурному середовищі. Соціокультурний імідж, як і імідж загалом, інформативний і семіотичний, він є результатом комунікації. Соціокультурний імідж розглянуто як концепцію, яка відображає розвиток суспільства, заснований на сприйнятті людини через цінності, семантичні та символічні ідеї, засновані на переважаючих судженнях у соціокультурному середовищі, якою займається людина. Застосовуючи інформаційний семіотичний підхід до аналізу іміджу, виокремлено його соціокультурні функції. Перша функція – надання постійної інформації, яка виражається в певній системі символів. Наступна функція пропонує свіжий контент, де імідж виступає не пасивною ланкою передачі постійної інформації, а активним генератором нового контенту. Остання функція визначається як функція пам’яті, де пам’ять тексту виступає не просто сховищем інформації, а складником його змістоутворюючого механізму, що виступає базою для формування іміджу.
Продан I. Iмiдж як соцiокультурний феномен / І. Продан // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [ред.-упоряд. М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. – Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. – Вип. 36, Т. 2. - С. 171-175.
2021-01-01T00:00:00ZФормування етностилістичних напрямів у дизайніПродан, І.http://hdl.handle.net/123456789/90602022-03-23T03:04:11Z2020-01-01T00:00:00ZФормування етностилістичних напрямів у дизайні
Продан, І.
У статті проаналізовано поняття «етнічна культура», визначено взаємозв’язок культури та етносу у глобалізаційних процесах суспільства. Класичне визначення етнічної культури ґрунтується на уявленні про неї як про локальне явище цілісного процесу світової культури. Функціонування етносу та його культури визначаються окремими структуроутворюючими факторами, які впливають на походження та розвиток культури, розрізняючи етнічні та локальні особливості, багаторівневі функції та засоби. Етнічність межує з етносом культури й свідомістю та функціонує як механізм етнокультури для збереження й обміну інформацією про різні аспекти досвіду та історії поколіннями.Етнічна культура визначається як така, що накопичена в матеріальних і духовних цінностях, знаменує певні знання, творчі здібності та вміння людей, є особливим способом належності до певної групи. Культура як спосіб буття певного народу постає як абсолютна цінність, яку не можливо звести до однієї з її складників. У структурі етнічної культури важливим чинником є мистецтво. Особливо це вбачається на етапі становлення націй і національного мистецтва, в якому процеси формування етнокультурної єдності зумовлені притаманними йому соціально-економічними і соціально-політичними умовами розвитку. З позиції мистецтвознавства етнічна культура зберігає автентичну семантику народного мистецтва, відроджує ремесла, органічно переплітається з новітніми технологіями, що дає можливість для пошуку нових дизайнерських рішень, зберігаючи індивідуальність, субкультурну ідентичність, віддзеркалюючись в етнодизайні. Виокремлено різні підходи до формування художньо-проєктної культури та національної самосвідомості через взаємозалежність із етнодизайном. Етнодизайн розглянуто як різнобічне поняття, яке гармонійно інтегрує в собі духовні, культурні, мистецькі, художні, проєктні, технічні та етнонаціональні особливості з урахуванням національних традицій, декоративно-прикладного мистецтва та сучасних промислових технологій. Описано специфічні риси формування етностилістичних напрямів у дизайні з позиції традиційності, екологічності та синкретичності.
Продан І. Формування етностилістичних напрямів у дизайні / І. Продан // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [ред.-упоряд. М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. – Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020. – Вип. 34, Т. 4. - С. 27-31.
2020-01-01T00:00:00ZРоль візуального образу як рекламного об’єктаПродан, І.http://hdl.handle.net/123456789/90592022-03-23T03:04:20Z2021-01-01T00:00:00ZРоль візуального образу як рекламного об’єкта
Продан, І.
У статті досліджено візуальний образ, який формується у свідомості людини за допомогою асоціативного зв’язку. Визначено витоки візуального образу через художнє сприйняття засобами мистецтва й домінування його у сучасній культурі. Доведено, що візуальний образ впливає на людину та формує її світосприйняття через дизайнерські практики у створенні та споживанні візуального образу, які стають однією з характерних особливостей сучасності. Незаперечним є той факт, що дизайн наближує мистецтво до суспільного життя, де образ постає і символом, і знаковим концептом. Візуально-образне визначення об’єктів дизайну відображає соціокультурну дійсність. Дизайн, зокрема графічний, відображає загальну мову сучасної культури, оперуючи візуальними образами, художньо-проєктні можливості якого поряд з інформаційними технологіями виявляються у знаковій, символічній, образній і зображальній комунікаціях. Досліджено теорію С. Холла, за якою дизайн візуального образа розуміється у трьох основних моделях інтерпретації: міметичній; інтенсіональній; конструктивістській. Створення візуальних образів у графічному дизайні полягає в інтерпретації принципів і законів краси та гармонії, де сукупність символічних і знакових графічних зразків впливають на формування естетичного смаку у потенційних споживачів. Візуальний образ у дизайні постає як інтерпретацією, так і візуалізацією різних культурних текстів, які існують між кодами загальної знакової системи культури та графічними символами дизайну. Досліджено роль візуального образу як рекламного об’єкта, де реалізація образу здійснюється синтезом образотворчих і візуальних форм, підкріпленими текстовим повідомленням. Оригінальність побудови візуального образу у рекламі забезпечується засобами композиційної виразності, такими як: асиметрія, фон, фактура, текстура, освітлення, динаміка.
Продан І. Роль візуального образу як рекламного об’єкта / І. Продан // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [ред.-упоряд М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. – Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. – Вип. 37, Т. 3. - С. 41-45.
2021-01-01T00:00:00Z