Кафедра спеціальної та інклюзивної освітиhttp://hdl.handle.net/123456789/57152024-03-29T06:50:07Z2024-03-29T06:50:07ZОсобливості застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутиститичного спектруМухіна, А. Ю.Сєромаха, Н. Є.http://hdl.handle.net/123456789/75662021-03-23T22:55:00Z2020-02-01T00:00:00ZОсобливості застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутиститичного спектру
Мухіна, А. Ю.; Сєромаха, Н. Є.
Статтю присвячено дослідженню особливостей застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру. У статті розкрито зміст поняття «аутизм», «метод заміщувального онтогенезу», проаналізовано погляди українських та зарубіжних науковців щодо проблеми застосування нейропсихологічного підходу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру, розглянуті позитивні методу заміщувального онтогенезу. Проаналізовано особливості трирівневої системи методу заміщувального онтогенезу. Виконання завдань, які стоять перед методом заміщувального онтогенезу, можливі при застосуванні комплексу спеціально підібраних вправ, які орієнтовані на оптимізацію роботи базового сенсомоторного рівня, що є основою когнітивних функцій людини. Теоретичні висновки можуть бути цікавими для фахівців у галузі корекційної педагогіки та спеціальної психології.
Мухіна А. Ю. Особливості застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру / А. Ю. Мухіна, Н. Є. Сєромаха // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2020. - №2 (333) лютий. - Ч.2 - С. 139-145
2020-02-01T00:00:00ZОсобливості застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутиститичного спектруМухіна, А. Ю.Сєромаха, Н. Є.http://hdl.handle.net/123456789/75652021-03-23T22:53:50Z2020-02-01T00:00:00ZОсобливості застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутиститичного спектру
Мухіна, А. Ю.; Сєромаха, Н. Є.
Статтю присвячено дослідженню особливостей застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру. У статті розкрито зміст поняття «аутизм», «метод заміщувального онтогенезу», проаналізовано погляди українських та зарубіжних науковців щодо проблеми застосування нейропсихологічного підходу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру, розглянуті позитивні методу заміщувального онтогенезу. Проаналізовано особливості трирівневої системи методу заміщувального онтогенезу. Виконання завдань, які стоять перед методом заміщувального онтогенезу, можливі при застосуванні комплексу спеціально підібраних вправ, які орієнтовані на оптимізацію роботи базового сенсомоторного рівня, що є основою когнітивних функцій людини. Теоретичні висновки можуть бути цікавими для фахівців у галузі корекційної педагогіки та спеціальної психології.
Мухіна А. Ю. Особливості застосування метода заміщувального онтогенезу в роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру / А. Ю. Мухіна, Н. Є. Сєромаха // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2020. - №2 (333) лютий. - Ч.2 - С. 139-145
2020-02-01T00:00:00ZОсобливості лексико-граматичного структурування мовленнєвих висловлювань у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ)Григор’єва, І. О.Макаренко, І. В.Махукова, Т. В.http://hdl.handle.net/123456789/75622022-03-22T20:06:30Z2020-02-01T00:00:00ZОсобливості лексико-граматичного структурування мовленнєвих висловлювань у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ)
Григор’єва, І. О.; Макаренко, І. В.; Махукова, Т. В.
У цій статті здійснюється диференційний аналіз лінгвопатологічної симптоматики в групі дітей дошкільного віку із ТПМ. Збір анамнестичних даних, вивчення медичної документації та витягів із протоколів ІРЦ на підготовчому етапі стали підставою для формування трьох підгруп дітей за патогенетичним принципом: з алалією, з дизартрією, параалалією. Попередні передбачення полягали у припущенні, що дія різних патологічних механізмів зумовить диференційні симптомокомплекси мовленнєво-мовного та загальнофункціонального недорозвитку. Операції з лексико-граматичними мовними засобами комунікації у експресивному мовленні вимагають достатнього рівня розвитку аналітико-синтетичної діяльності КГМ. Автори статті представляють ретельний якісний аналіз виявленої патологічної симптоматики, здійснюють узагальнення стосовно закономірних, спільних для певної підгрупи ознак мовленнєвого недорозвитку. Докладно описується діяльність дітей з виконання завдань у відповідній підгрупі, специфічний вплив супутніх порушень психічного та інтелектуального розвитку на кількісну та якісну неповноцінність мовленнєвої продукції. Таким чином, низькі показники мовленнєвих навичок є спільними для зазначеної категорії дітей. Але різні патологічні механізми в неоднорідній за клінічними ознаками групі дітей із ТПМ, зумовлюють закономірні диференційні симптомокомплекси мовленнєвого недорозвитку. Виявлення таких закономірних симптомокомплексів при проведенні логопедичної діагностики та урахування їх при виборі пріоритетних напрямків корекції у підгрупах, підвищує її результативність.
Григор’єва І. О. Особливості лексико-граматичного структурування мовленнєвих висловлювань у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) / І. О. Григор’єва, І. В. Макаренко, Т. В. Махукова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2020. - №2 (333) лютий. - Ч.2 - С.101-113
2020-02-01T00:00:00ZОсобливості лексико-граматичного структурування мовленнєвих висловлювань у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ)Григор’єва, І. О.Макаренко, І. В.Махукова, Т. В.http://hdl.handle.net/123456789/75602021-03-23T22:46:06Z2020-02-01T00:00:00ZОсобливості лексико-граматичного структурування мовленнєвих висловлювань у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ)
Григор’єва, І. О.; Макаренко, І. В.; Махукова, Т. В.
У цій статті здійснюється диференційний аналіз лінгвопатологічної симптоматики в групі дітей дошкільного віку із ТПМ. Збір анамнестичних даних, вивчення медичної документації та витягів із протоколів ІРЦ на підготовчому етапі стали підставою для формування трьох підгруп дітей за патогенетичним принципом: з алалією, з дизартрією, параалалією. Попередні передбачення полягали у припущенні, що дія різних патологічних механізмів зумовить диференційні симптомокомплекси мовленнєво-мовного та загальнофункціонального недорозвитку. Операції з лексико-граматичними мовними засобами комунікації у експресивному мовленні вимагають достатнього рівня розвитку аналітико-синтетичної діяльності КГМ. Автори статті представляють ретельний якісний аналіз виявленої патологічної симптоматики, здійснюють узагальнення стосовно закономірних, спільних для певної підгрупи ознак мовленнєвого недорозвитку. Докладно описується діяльність дітей з виконання завдань у відповідній підгрупі, специфічний вплив супутніх порушень психічного та інтелектуального розвитку на кількісну та якісну неповноцінність мовленнєвої продукції. Таким чином, низькі показники мовленнєвих навичок є спільними для зазначеної категорії дітей. Але різні патологічні механізми в неоднорідній за клінічними ознаками групі дітей із ТПМ, зумовлюють закономірні диференційні симптомокомплекси мовленнєвого недорозвитку. Виявлення таких закономірних симптомокомплексів при проведенні логопедичної діагностики та урахування їх при виборі пріоритетних напрямків корекції у підгрупах, підвищує її результативність.
Григор’єва І. О. Особливості лексико-граматичного структурування мовленнєвих висловлювань у дітей дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) / І. О. Григор’єва, І. В. Макаренко , Т. В. Махукова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2020. - №2 (333) лютий. - Ч.2 - С. 101-113.
2020-02-01T00:00:00Z