Кафедра філософії та соціологіїhttp://hdl.handle.net/123456789/55622024-03-29T07:59:15Z2024-03-29T07:59:15ZДосвід роботи служби підтримки як один із засобів забезпечення якості дистанційного навчання в університетіПрізюк, О. М.Котеленець, К. М.http://hdl.handle.net/123456789/74532021-03-16T03:02:32Z2016-01-01T00:00:00ZДосвід роботи служби підтримки як один із засобів забезпечення якості дистанційного навчання в університеті
Прізюк, О. М.; Котеленець, К. М.
В статті розкриваються основні напрямки роботи служби підтримки дистанційного навчання. Розроблені рекомендації щодо удосконалення її функціонування. Синтезовані основні поняття дослідження. Надане та обґрунтоване визначення поняття «служба підтримки», визначені її основні функції та завдання. Описаний досвід організації, розвитку та функціонування служби підтримки у евакуйованому університеті на прикладі Луганського національного університеті імені Тараса Шевченка. Надається структура служби підтримки та функції кожного з напрямків, а саме: гарячої лінії, онлайн підтримки, електронної пошти, соціальних мереж. Виділяється важність та необхідність розробки адаптаційних курсів, інструкції та тренінгів, наводяться їх приклади та результати. В статті надані результати опитування студентів та викладачів. Визначені та прораховані основні проблеми, з якими стикається користувач під час освітнього процесу. Узагальнені результати дослідження можуть бути використані у досвіді змішаного навчання провідних українських ВНЗ.
Прізюк О. М. Досвід роботи служби підтримки як один із засобів забезпечення якості дистанційного навчання в університеті / О. М. Прізюк, К. М. Котеленець // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2016. - № 3 (300), квітень. - Ч. 1. – С. 38-46.
2016-01-01T00:00:00ZОсобливості організації польового етапу соціологічного дослідження в умовах гібридної війни в УкраїніКотеленець, К. М.Алексєєва, А. Б.http://hdl.handle.net/123456789/72542021-02-12T03:02:18Z2016-01-01T00:00:00ZОсобливості організації польового етапу соціологічного дослідження в умовах гібридної війни в Україні
Котеленець, К. М.; Алексєєва, А. Б.
В статті аналізуються данні експертних інтерв’ю про особливості проведення польового етапу соціологічного дослідження в умовах військового конфлікту. Наводяться приклади та ситуації, які виникають у процесі реалізації польового етапу. Робиться спроба окреслити основні проблеми та ризики, які виникають у організаторів соціологічних досліджень як на теренах українського Донбасу, так і на непідконтрольній Україні території.
Показано, що в умовах військового конфлікту в зоні конфлікту з одного боку, загостюються традиційні для методу інтерв’ю «обличчя-до- обличчя» (Е2Б) труднощі, а з іншого, виникають нові, пов’язані з військовим конфліктом. Перші ілюструють загальну кризу опитувальних методів, яка вже давно обговорюється як вітчизняними, так і зарубіжними соціологами. Інші труднощі - чітко демонструють специфіку прифронтової території. Робиться висновок про те, що специфіка проведення польових робіт в умовах військового конфлікту полягає: загроза не репрезентативної вибірки, складнощі при використані маршрутного методу відбору респондентів, зменшення рівня ефективності методу Б2Б або складності при використанні цього методу, збільшення кількості недосяжності респондентів, мімікрія та виснаження «поля», збільшення відмов від відповіді серед респондентів, зменшення кількості інтерв’юерів основної команди, логістичні проблеми та проблеми пов’язані з безпекою тощо. Зазначені деякі причини цих загроз, наприклад, страх та необізнаність респондентів, внутрішня міграція, виникнення соціальної групи переселенців, рухливість населення регіону, надмірна увага тощо.
Шляхом подолання названих труднощів, вбачається: інтеграція всіх ланок польового етапу, додаткові та прямі інструктажі, поширення результатів дослідження та інформації про дослідницьку компанію, виконувати пілотажне дослідження, використання експрес-опитувань та он-лайн опитувань, використання тріангуляції методів тощо.
Котеленець К. М. Особливості організації польового етапу соціологічного дослідження в умовах гібридної війни в Україні / К. М. Котеленець, А. Б. Алексєєва // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. - 2016. - № 5 (302), травень. – С. 240-253.
2016-01-01T00:00:00ZПолитические интернет-мемы и массовое сознание в период вооружённого конфликта на ДонбассеЧантурия, А. В.http://hdl.handle.net/123456789/72502021-02-12T03:02:21Z2016-01-01T00:00:00ZПолитические интернет-мемы и массовое сознание в период вооружённого конфликта на Донбассе
Чантурия, А. В.
В статье отмечается, что Украина сегодня переживает сложный момент своей истории. Утрата контроля над Крымом и некоторыми районами Донбасса, военный конфликт, усиление напряжённости в отношениях с Россией, сложная социально-политическая ситуация внутри страны, - всё это способствует возникновению и распространению в общественном сознании множества идей различной степени сложности, чьи образы облегчаются для запоминания с помощью политических интернет-мемов. Идеи, которые отражаются этими мемами, представляют интерес для философии, а также для социологии и социальной психологии, позволяя лучше уяснить реалии современности.
В статье ставится цель проанализировать влияние на массовое сознание идей, отражающихся в политических интернет-мемах противоборствующих сторон в период вооружённого конфликта на Донбассе. Анализируются интернет-мемы, которые пользуются особой популярностью в современном виртуальном пространстве. Утверждается, что в простой яркой и понятной форме та или иная идея становится более доступной широким массам пользователей интернета.
Отмечается, что политические интернет-мемы имеют определённые особенности в сравнении с обычными мемами, проявляющиеся в их тенденциозном, оценочном характере. Политические интернет-мемы играют важную роль в создании образа врага в массовом сознании. Часто образ врага персонифицируется в лице лидера одной из противоборствующих сторон. Зачастую политические
мемы в качестве знаков превращаются в оружие борьбы между оппонентами в виртуальном пространстве.
Подчёркивается, что большая ответственность в период конфликта - на всех тех интеллектуальных силах, которые способны создавать интернет-мемы. От простого пользователя - до известных политиков, каждый должен задуматься о том, какие идеи он несёт в массовое сознание, стремясь выразить их в наиболее яркой и доступной форме.
Утверждается, что критически мыслящие люди в оценке событий и оппонентов должны стремиться не полагаться на яркость и доступность мемов, а иметь собственную точку зрения, пользоваться оригинальными средствами для её выражения. Лишь объективный и непредвзятый взгляд на события и явления, отражённые в интернет- мемах, может обеспечить адекватное осмысление социальной реальности в её дальнейших исследованиях.
Чантурия А. В. Политические интернет-мемы и массовое сознание в период вооружённого конфликта на Донбассе / А. В. Чантурия // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. - 2016. - № 5 (302), травень. – С. 208-217.
2016-01-01T00:00:00ZСоціологія війни як завдання української соціологіїХобта, С. В.http://hdl.handle.net/123456789/72392021-02-11T03:03:17Z2016-01-01T00:00:00ZСоціологія війни як завдання української соціології
Хобта, С. В.
У статті розглядається війна як об'єкт вивчення соціології. Показано, що в соціології існує два напрями: соціологія війни і військова соціологія. Військова соціологія вивчає зовнішні і внутрішні соціальні зв'язки людей, зайнятих у збройних силах. Вона емпірично орієнтована і часто обмежується військово-соціологічними дослідженнями, лишаючи осторонь теоретичні розробки.
Соціологія війни - теоретично орієнтована галузь дослідження. Саме у її розвитку потребує вітчизняна соціологія для розуміння і передбачення впливу війни. Провадиться думка, що методологічна перспектива світ-системного підхіду з урахуванням геополітичних аспектів є найбільш плідною для розуміння війни і війскового конфлікту в Україні. Пояснення конфлікту на Донбасі пропонується шукати не тільки у площині Донбас - Україна чи Україна - РФ, а у більш широкому геополітичному контексті Центр-Периферійних відносин.
Сучасні війни, в тому числі і війна на Донбасі, називають «гібридними», в них визначну роль грають інформаційні технології і несилова робота з населенням. Наслідки просторових змін у країнах конфлікту соціологічними методами не вивчають, втім вони стосуються ідентифікаційних практик і є одним з напрямів «війни за уми».
Пропонується схема аналізу сприйняття соціального простору території конфлікту з точки зору намірів і здатності діяти в ньому. Виділяється три види простору: особистий, протір дії та перспективний простір. Основа аналізу - припущення, що простір регіону порізаний таким чином, что окремі практики опинилися пов’язаними, з одного боку, з різними фрагментами регіонального простору (підконтрольні/непідконтрольні території), а з іншого - з різними «перспективними» просторами:Україною або РФ. Збереження лояльності до України буде ефективнішим у разі збереження інституційної залежності від України (актуальної чи потенційної), покладанням не неї сподівань соціальної реалізації та майбутнього.
Хобта С. В. Соціологія війни як завдання української соціології / С. В. Хобта // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. - 2016. - № 5 (302), травень. – С. 126-150.
2016-01-01T00:00:00Z