Лінгвістика. - 2014. - № 1 (31) http://hdl.handle.net/123456789/10572024-03-28T08:32:47Z2024-03-28T08:32:47ZФразеалагічная канцэптуалізацыя эмоцыі сораму ў беларускай мовеЛяшчынская, В. А.Лєщинська, О. О.Лещинская, О. А.Leshchinskaya, O. A.http://hdl.handle.net/123456789/37092020-01-08T14:46:24Z2014-01-01T00:00:00ZФразеалагічная канцэптуалізацыя эмоцыі сораму ў беларускай мове
Ляшчынская, В. А.; Лєщинська, О. О.; Лещинская, О. А.; Leshchinskaya, O. A.
У статті на матеріалі фразеологічних одиниць білоруської літературної мови із загальним значенням ‘сором’ шляхом виділення окремих груп фразеологізмів виявлено повне та всебічне уявлення людини про емоцію сорому – його відчуття, прояв, про можливості та способи доведення одного іншим до цього стану; проаналізовано образи, внутрішню форму, мотивацію одиниць фразеологізмів, простежено способи й засоби концептуалізації емоції сорому (доповнені близькими емоційними станами людини, відбитими в емосемах ‘збентеження’, ‘незручність’, ‘розгубленість’) як одного з фрагментів емоційної концептосфери білорусів; виявлено культурно-національну інформацію, визначено оцінку й характеристики емоційного стану людини, місце та роль емоції сорому у фразеологічній картині світу.
Ляшчынская В. А. Фразеалагічная канцэптуалізацыя эмоцыі сораму ў беларускай мове / В. А. Ляшчынская // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2014. – № 1 (31). – С. 47–57.
2014-01-01T00:00:00ZСловотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мовиСтарченко, О. А.Старченко, Е. А.Starchenko, О. A.http://hdl.handle.net/123456789/37082020-01-08T14:47:48Z2014-01-01T00:00:00ZСловотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови
Старченко, О. А.; Старченко, Е. А.; Starchenko, О. A.
Статтю присвячено аналізу синтаксичних та словотвірних терміногнізд в термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови, які є основним виявом системності досліджуваної термінології. Словотвірне терміногніздо є сукупністю всіх спільнокореневих слів, породжених мотивувальною основою базового терміна. Синтаксичне терміногіздо є складним поєднанням синтаксичних синтагм і синтаксичних парадигм. Синтаксична синтагма – це відкрита структура словосполучень, послідовно пов’язаних між собою відношеннями похідності. Синтаксична парадигма є сукупністю всіх безпосередніх похідних словосполучень того чи іншого твірного. Синтаксичні гнізда термінів базуються на гіперо-гіпонімічних відношеннях, які також відбивають системні відношення між фаховими поняттями. Найпотужніший потенціал у творенні дериватів та утворенні розгалужених словотвірних і синтаксичних терміногнізд у термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови властивий базовим термінам to elect та a / the vote.
Старченко О. А. Словотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови / О. А. Старченко // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2014. – № 1 (31). – С. 114–122.
2014-01-01T00:00:00ZЗначення семантичного суб’єкта в складнопідрядному допустовому реченніКовальова, Н. О.Ковалёва, Н. А.Kovaljova, N. О.http://hdl.handle.net/123456789/37072020-01-08T14:45:54Z2014-01-01T00:00:00ZЗначення семантичного суб’єкта в складнопідрядному допустовому реченні
Ковальова, Н. О.; Ковалёва, Н. А.; Kovaljova, N. О.
У статті досліджено значення семантичного суб’єкта в складі односуб’єктного та двосуб’єктного допустового речення в українській науковій мові. Розглянуто семантичні функції суб’єктів цих речень, їхню комунікативну спрямованість та взаємозв’язок з іншими компонентами допустових речень. Урахування функцій суб’єкта, зумовлених змістовим виміром предиката, дозволяє виділити типові значення окремих моделей речення, які визначаємо як мінімально достатнє поєднання взаємозумовлених синтаксичних форм, що створює комунікативну одиницю з певним типовим значенням. Досліджено різні типи значень на матеріалі простого речення з одним суб’єктом і предикатом. Під час розгляду предикативного мінімуму речення з двома предикатами було встановлено поєднання двох типових значень у межах однієї семантичної структури. Відповідно в характеристиці одного суб’єкта з боку обох предикатів він виступатиме як двофункціональний. Опис семантичної структури допустового українського речення з двома предикатами та спільним суб’єктом, а також двома предикатами й двома суб’єктами на матеріалі української наукової мови ще не було здійснено, тому запропонований аналіз є першою спробою такого дослідження.
Ковальова Н. О. Значення семантичного суб’єкта в складнопідрядному допустовому реченні / Н. О. Ковальова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2014. – № 1 (31). – С. 109–114.
2014-01-01T00:00:00ZЛингвостилистические особенности речевого акта „пожелание” в английском, французском, украинском и русском языкахШлапаков, О. С.Шлапаков, О. С.Shlapakov, O. S.http://hdl.handle.net/123456789/37062020-01-08T14:44:48Z2014-01-01T00:00:00ZЛингвостилистические особенности речевого акта „пожелание” в английском, французском, украинском и русском языках
Шлапаков, О. С.; Шлапаков, О. С.; Shlapakov, O. S.
Статтю присвячено аналізу форм реалізації мовленнєвого акту „побажання” в англійській, французькій, українській і російській мовах. Побажання є мовним вчинком, викликаним наміром адресанта, що дозволяє віднести його до класу мовленнєвих актів. Створення побажання зумовлене не стільки соціальними чинниками, скільки внутрішніми намірами адресанта, його потребою виразити адресатові власні наміри. Намір цього мовленнєвого акту полягає в бажанні повідомити адресатові про благо, що, на думку адресанта, він заслужив, і цими словами адресант хоче сприяти тому, щоб адресат його мав. Конкретна форма здійснення мовленнєвого акту „побажання” залежить від багатьох чинників, зокрема на вибір засобів оформлення побажання впливає форма спілкування.
Шлапаков О. С. Лінгвостилістичні особливості мовленнєвого акту „побажання” в англійській, французькій, українській і російській мовах / О. С. Шлапакова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2014. – № 1 (31). – С. 94–101.
2014-01-01T00:00:00Z