Журнал "Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка" (Visnyk journal)http://hdl.handle.net/123456789/12024-03-29T12:41:35Z2024-03-29T12:41:35ZІсторична пам’ять як складова змісту вищої історичної освітиФінін, Г. І.Руднік, Д. Г.Хряпін, Е. О.http://hdl.handle.net/123456789/98602023-11-16T03:04:57Z2023-01-01T00:00:00ZІсторична пам’ять як складова змісту вищої історичної освіти
Фінін, Г. І.; Руднік, Д. Г.; Хряпін, Е. О.
У статті досліджується засади формування змісту історичної освіти студентів спеціальності 032 Історія та археологія бакалаврського та магістерського рівнів. Розгортання повномасштабного вторгнення стало причиною загострення проблеми захисту власної історико-культурної спадщини, національної культури та історичної пам’яті. Визначено, що компетентнісний підхід до сучасної вищої освіти передбачає підготовку здобувачів до самостійної професійної діяльності, у тому числі самостійної науково-пошукової роботи. Одним з аспектів професійної компетентності історика є збереження історичної пам’яті українського народу, яка виконує низку функцій: інформаційна, ідентифікація, ціннісна орієнтація, світоглядна.
Формування історичної пам’яті здобувачів відбувається під час вивчення низки обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів шляхом включення до тематичного плану значущих тем, що може мати ознаки так званого „прихованого курикулуму”. Автори роблять акцент на вивченні долі та діяльності видатних особистостей, зокрема, педагогічної системи Харківщини у першій половині ХХ ст., етнографічного та краєзнавчого матеріалу, історичних наративів, смислів та символів.
Фінін Г. І. Історична пам’ять як складова змісту вищої історичної освіти / Г. І. Фінін, Д. Г. Руднік, Е. О. Хряпін // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. - 2023. - № 2 (356), червень. – С.42-51.
2023-01-01T00:00:00ZMunicipal public bank as a component of life the Ukrainian city in the late 19 th – early 20th centuryRadchenko, N.http://hdl.handle.net/123456789/98592023-11-16T03:04:59Z2023-01-01T00:00:00ZMunicipal public bank as a component of life the Ukrainian city in the late 19 th – early 20th century
Radchenko, N.
The emergence of financial institutions such as municipal public banks had a significant positive impact on the socio-economic development of cities. The purpose of the study is to analyze the impact of municipal public banks on economic and social development of cities, as well as on the development of urban infrastructure during the second half of 19
th – early 20th century. The research methodology is based on the principle of historicism,
application of general scientific and special scientific methods, in particular analysis of the information potential of statistical and information resources of the Central Statistical Committee of 1866–1918, provincial and zemstvo statistics. The main stages of the government's policy concerning the activities of these banks and its impact on the level of development of the latter are highlighted. The network of municipal public banks in the Ukrainian provinces of the late 19th – beginning of the 20th century was reconstructed.
Since their inception, municipal public banks contributed to urban development in several areas, such as increasing the financial capacity of the local population and the capacity of the city government. The top of the city administration joined the ranks of bank management and supervisory boards for their activities. Banks were becoming one of the most active city patrons. The main problem in the development of municipal banks was to determine the relationship between government regulation and the independence of bank
boards. This trend can be traced in the banking legislation of the last third of the 20th century.
Radchenko N. Municipal public bank as a component of life the Ukrainian city in the late 19th – early 20th century / N. Radchenko // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. - 2023. - № 2 (356), червень. – С.59-76.
2023-01-01T00:00:00ZРосійська/радянська імперська концепція історичного розвитку Донбасу: становлення, розвиток та значення у сучасній російсько-українській війніНабока, О. В.http://hdl.handle.net/123456789/98582023-11-16T03:05:00Z2023-01-01T00:00:00ZРосійська/радянська імперська концепція історичного розвитку Донбасу: становлення, розвиток та значення у сучасній російсько-українській війні
Набока, О. В.
У статті розглядається еволюція імперської ідеологічної концепції Російської імперії/Радянського Союзу щодо цивілізованого освоєння Донбасу на основу історіографічного аналізу робіт російських та радянських науковців та мемуарів тогочасних діячів у різних сферах. Автор аналізує головні складові царського імперського міфу про провідний внесок Росії у цивілізаційному освоєння степового „Дикого поля”, якими вважалися сучасні Луганська та Донецька області України
до приходу туди Російської імперії. Також приведений детальний аналіз радянської
„інтернаціональної” концепції розвитку Донбасу. Автор відзначає, що за радянських часів, Донбас став „перлиною” у складі СРСР. Серед іншого, розглядаються і сучасні імперські концепції путінського режиму щодо Донбасу, які, на думку автора статті,
представляє ідеологічну суміш царської та радянської імперських доктрини.
Набока О. В. Російська/радянська імперська концепція історичного розвитку Донбасу: становлення, розвиток та значення у сучасній російсько-українській війні / О. В. Набока // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. - 2023. - № 2 (356), червень. – С.30-41.
2023-01-01T00:00:00ZФеномен „знекорінення” – „укорінення” української еміграції на теренах міжвоєнної Чехословаччини (1918– 1939): оцінка в часіЗубко, О. Є.http://hdl.handle.net/123456789/98572023-11-16T03:05:05Z2023-01-01T00:00:00ZФеномен „знекорінення” – „укорінення” української еміграції на теренах міжвоєнної Чехословаччини (1918– 1939): оцінка в часі
Зубко, О. Є.
До сьогоднішнього дня смислове наповнення терміну „еміграція” та похідних від нього залишається невизначеним остаточно і сприймається в суспільстві по-різному: від принциповості до зрадництва, соціального аутсайдерства, заробітчанства до пошуків пригод, авантюризму. Тому проблема еміграції й нині вимагає більш детального глибокого вивчення. Зокрема, потребує уваги недосліджена поки
еміграційна повсякденність. У пропонованій статті йдеться про феномен „знекорінння (УНР) – укорінення (ЧСР)” українських політичних емігрантів на теренах
міжвоєнної Чехословаччини. Сучасними дослідниками повсякденна історія прочитується у двох площинах, які умовно можна назвати „технологією життя” або
„рівнем життя” (інструментарій і способи забезпечення сфери повсякденних потреб: що їсти й одягати, де жити, чим пересуватися, чим послугуватися у праці, навчанні, дозвіллі, як дбати про здоров’я) та „аксіологією життя” або „стилем життя” (сенсово-смислове наповнення, система життєвих орієнтирів (як і заради чого жити: цінності, мораль, звички, пріоритети, смаки)). В епіцентрі нашої уваги – ціннісна площина.
Поняття „знекорінення” включає у себе „буття-з-країв”, отже безвихідь, політично-соціальне, культурно-економічне відчуження. Тоді як поняття „укорінення” – „буття-для-себе” – культурну, політичну повнота життя, самоактуалізацію та самореалізацію всіх еміграційних сутнісних сил, можливостей, здібностей, смислів культури, цілей та цінностей, проявів духовності, творчості, свободи, суверенності
й відповідальності.
Зубко О. Є. Феномен „знекорінення” – „укорінення” української еміграції на теренах міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939): оцінка в часі / О. Є. Зубко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. - 2023. - № 2 (356), червень. – С.89-97.
2023-01-01T00:00:00Z