Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/9528
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorШвець, Н. В.-
dc.contributor.authorШевцова, Г. З.-
dc.date.accessioned2023-03-17T15:29:47Z-
dc.date.available2023-03-17T15:29:47Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.otherУДК 338.45:330.341.1+005.216.3(4-191.2+4-11)-
dc.identifier.otherDOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-131-141-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9528-
dc.descriptionШвець Н. В. Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи / Н. В. Швець, Г. З. Шевцова // Економічний вісник Донбасу : наук. журн / Гол. ред. Н. В. Трушкіна - 2022. - №2 (68). – С.131-141.uk_UA
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу й узагальненню європейської практики смартпріоритизації з акцентом на роль промислового сектору у втіленні інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку. Об’єктом дослідження є референтні для України країни Центральної та Східної Європи. Виявлено, що країни ЦСЄ перебувають на різних етапах шляху до сталого розвитку і демонструють різний ступінь зосередженості національних стратегій смартспеціалізації на сталих інноваціях. Найбільшу зацікавленість в реалізації смартпріоритетів для сталого розвитку проявляють Хорватія, Польща і Чехія. Серед предметних сфер сталих інновацій переважають стала енергетика та відновлювані джерела енергії, ефективність використання ресурсів, стале виробництво та споживання. У секторальному аспекті провідна роль у впровадженні розумних інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку відводиться промисловому виробництву. При обґрунтуванні смартспеціалізацій більшість країн ЦСЄ робить ставку на виробництво продуктів харчування, що свідчить на користь вибору смартпріоритетів на основі традиційних спеціалізацій. Перспективи розвитку цього сектору пов’язані з біоекономікою, де також задіяні ресурси деревообробної промисловості та накопичені технологічні знання в хімічному виробництві і машинобудуванні. У практиці смартпріоритизації установлено наявність двох підходів: (1) зосереджена пріоритизація, яка передбачає фокусування на певному інноваційному напрямі із залученням обмеженої кількості видів економічної діяльності з чітким розумінням їхньої майбутньої взаємодії; (2) широка пріоритизація, що характерна для територій зі слабкими інноваційними екосистемами і передбачає нечіткі міжгалузеві взаємодії й одночасне охоплення значної кількості інноваційних напрямів, які планується уточнювати в ході подальшої колаборації між основними стейкхолдерами. Результати дослідження дозволяють удосконалити підходи до розроблення стратегій смартспеціалізації для відновлення і сталого розвитку українських територій у повоєнному періоді та побудувати взаємовигідне транскордонне/міжрегіональне партнерство між Україною та країнами ЦСЄ у визначених смартпріоритетах.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"uk_UA
dc.subjectстратегія смартспеціалізаціїuk_UA
dc.subjectсмартпріоритетuk_UA
dc.subjectсталий розвитокuk_UA
dc.subjectсталі інноваціїuk_UA
dc.subjectпромисловістьuk_UA
dc.subjectЦентральна та Східна Європаuk_UA
dc.titleРоль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
15. Shvets, Shevtsova.pdf484.28 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.