Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/9395
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКравченко, О.-
dc.contributor.authorФєдотова, Н.-
dc.date.accessioned2023-02-06T10:25:13Z-
dc.date.available2023-02-06T10:25:13Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/9395-
dc.descriptionКравченко О. Мовна гра в інтернетних постфольклорних текстах періоду російсько-української війни / О. Кравченко, Н. Фєдотова // Лінгвістика. – 2022. - №2 (46), - С. 60-70.uk_UA
dc.description.abstractУ статті досліджено прийоми мовної гри в постфольклорі інтернет середовища на граматичному, фонетичному, словотвірному і лексичному рівнях, визначено специфіку їх творення, виявлено функційні особливості. Джерельною базою стали постфольклорні тексти, створені й поширювані за допомогою різних форм електронної комунікації від початку повномасштабної агресії рф проти України. Мовна гра, заснована на семантичному аспекті мови (багатозначності, синонімії, омонімії, неадекватності мовних засобів для точної передачі змісту тощо) і прагматичному аспекті (комунікації й умовах її успішного здійснення), набуває в постфольклорних творах інтернет-середовища особливого значення. Доведено, що вивчення механізмів мовної гри в інтернетному постфольклорі дозволило виявити ціннісні установки й ідеали українців, трансльовані через сучасні комунікативні практики. Аналіз використання графічних засобів засвідчив їхню семантичну значущість для розкриття змісту вербалізованих компонентів. Зазначено, що серед прийомів мовної гри на цьому рівні користувачі інтернету віддають перевагу полікодифікації і транслітерації, що пояснюємо об’єктивізацією концепту «ворог», поглибленням бінарної опозиції «свій – чужий». Механічну передачу тексту й окремих слів російської мови літерами української використовують з ідентифікаційною, виразною, змістотвірною й експресивною функціями. З’ясовано, що транслітеровані словосполучення набувають ідіоматичного значення, свідчать про усвідомлення українцями невідповідності заяв російської влади і її бажанням знищити ідентичність української нації, що зумовлює корегування її етнічного стереотипу. На фонетичному рівні автори постфольклору вдаються до парономазії, за допомогою якої створюють переважно комічний ефект повідомлення. Словотвірний рівень представлений оказіоналізмами, покликаними увиразнити негативний образ російських військових. Найпродуктивнішим рівнем є лексичний, прийоми якого ґрунтуються на семантичних асоціаціях. Проаналізовані механізми мовної гри відображають особливості світогляду учасників інтернет-комунікації, їхнього ставлення до реалій війни.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"uk_UA
dc.subjectлінгвокреативністьuk_UA
dc.subjectкреолізований текстuk_UA
dc.subjectмовна граuk_UA
dc.subjectпостфольклорний текстuk_UA
dc.titleМовна гра в інтернетних постфольклорних текстах періоду російсько-української війниuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Кравченко_Фєдотова.pdf812.12 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.