Атрибутивна функція орудного відмінка в говірках Закарпаття (присубстантивна та придієслівна позиції)

Abstract

У статті з’ясовано структурно-семантичні особливості атрибутивів у формі орудного відмінка в говірках Закарпаття. Розглянуто атрибутиви, що називають ознаки окремих дій, ситуацій об’єктивної дійсності. Виділено функційну сутність атрибутивного орудного в ад’єктивній і адвербіальній позиціях. Метою пропонованої статті є висвітлення формально-синтаксичних особливостей та семантичних виявів периферійної зони атрибутивності, зокрема присубстантивних атрибутивів з посесивною семантикою, з семантикою порівняння, придієслівних атрибутивів з семантикою способу дії у формі орудного відмінка. Атрибутиви у формі орудного відмінка в досліджуваних говірках характеризують різноманітні ситуації і зберігають семантико морфологічні зв’язки з вихідними словами, словосполученнями і реченнями. Вони можуть бути синонімічними з іменниками в інших непрямих відмінках або з дієслівними конструкціями у формах підрядних означальних речень. З конкретною предметною співвіднесеністю атрибутивів у формі орудного відмінка пов’язана їхня властивість передавати змінну, тимчасову, ситуативну ознаки. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) установити вихідне семантично елементарне речення, яке лежить в основі атрибутивної синтаксеми, лексичні значення опорного й залежного компонентів; 2) з’ясувати функційно-семантичне значення атрибутивної синтаксеми. У межах атрибутивних компонентів у формі орудного відмінка виділяємо групи, серед яких: назви характерних рис зовнішності людини, назви способів виробничих процесів, назви зовнішніх характеристик руху в просторі, частин одягу, взуття, частин предметів хатнього вжитку, характеристики як результати дії, назви узагальненої характеристики дії і ситуації загалом, зовнішньої характеристики людини чи тварини, назви зовнішньої характеристики рослини, назви якісної характеристики окремої дії тощо.