Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/8876
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКлєщова, О. Є.-
dc.date.accessioned2022-01-17T20:16:28Z-
dc.date.available2022-01-17T20:16:28Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.otherУДК 811.161.2’271:81’35-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/8876-
dc.descriptionКлєщова О. Є. Культура мови, культура мовлення та правописні норми: лінгвістична вікторина / О. Є. Клєщова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія» : зб. наук. праць. - 2021. - № 51. - Т. 1. - С. 54–59.uk_UA
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню культури мови, культури мовлення, питанням актуалізації структурно та семантично оновлених слів, які відзначаються образною сполучуваністю, та сучасним правописним нормам – культурі писемного мовлення. Матеріал поданий у двох частинах: 1) теоретичний матеріал щодо понять культури мови та культури мовлення із короткими висновками; 2) практична частина, запропонована у формі лінгвістичної вікторини, яку можна використати на факультативних заняттях із мови, культури мовлення; на позааудиторних мовних заходах, або як приклад дослідження лексем, культивування у здобувачів освіти та здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мовного еталону, мовних норм, орфографічних (правописних) норм, стилістичних норм; чуття мови, «мовного смаку», який реалізується в активізації лінгвокреативності. Варто розрізняти, послуговуючись визначенням Л. Мацько, по-перше, культуру мови – мовознавчу науку, котра на основі даних лексики, фонетики, граматики та стилістики формує критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць і явищ, виробляє механізми нормування та кодифікації; та, по-друге: культуру мовлення – лінгводидактичну науку, яка вивчає стан і статус (критерії, типологію) норм сучасної української мови у конкретну епоху та рівень лінгвістичної компетенції сучасних мовців, соціальний та особистісний аспекти їхньої культуромовної діяльності. Кодифікація завжди відстає від живого мовлення, бо мова – це живий організм, вона завжди змінюється: запозичує щось нове, збагачується неологізмами, позбувається застарілих слів, вчорашні діалектизми поновлюються, поповнюють мовне сьогодення, призабуті слова актуалізуються і починають жити новим життям. Поповнення словника української мови частково відбувається за рахунок використання діалектної лексики. Правописні норми мають бути єдиними для всіх без винятку. Орфографічна норма регулює написання слів згідно із чинним правописом. Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому створенні цікавих лінгвістичних завдань, запитань у вигляді вікторини, укладанні словників актуалізованої лексики.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectкультура мовиuk_UA
dc.subjectмовленняuk_UA
dc.subjectмовленнєва культураuk_UA
dc.subjectправописuk_UA
dc.titleКультура мови, культура мовлення та правописні норми: лінгвістична вікторинаuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Клєщова Оксана Євстахівна

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2021 movlennia.pdf542.88 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.