Південний Кавказ у планах воюючих сторін напередодні Кримської війни (1853–1856)

Abstract

У пропонованій статті розглядаються актуальні питання, пов’язані з аналізом міжнародної ситуації, що склалася на Європейському континенті, на Південному Кавказі, у Малій Азії напередодні Кримської війни (1853–1856). Особлива увага приділена геополітичним планам Великої Британії, Франції, Австрії, Османської імперії щодо регіону Південного Кавказу, де на доволі сильних позиціях на той час стояла Російська імперія. У результаті переможних для неї російсько-іранської (1804–1813) та російсько-турецької (1806–1812) війн Російська імперія контролювала територію практично всього Кавказького регіону, що не могло не тривожити Лондон, адже це загрожувало британській присутності в Індії – колоніальній перлині, втрачати яку Велика Британія не збиралася. Британські аналітики попереджали свій уряд про небезпеку зі сторони Російської імперії, західна преса їх у цьому підтримала. Франція долучилася до антиросійської коаліції, переслідуючи власні цілі. Лондон та Париж спрямували зусилля на те, аби Відень також виступив проти Росії. За результатами майбутньої війни країни Південного Кавказу (Грузія, Вірменія, Черкесія та ін.) мали потрапити під протекторат Туреччини й Великобританії. Авторка звертає увагу на те, що існувало кілька планів початку війни проти Російської імперії, у кожному з яких значна роль відводилася Кримському півострову, військово-політичне й стратегічне значення якого не втрачає своєї ваги до сьогодні, особливо на тлі напруженої ситуації в акваторії Чорного й Азовського морів у наш час.