Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/7231
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Кононв, І. Ф. | |
dc.date.accessioned | 2021-02-10T06:42:50Z | |
dc.date.available | 2021-02-10T06:42:50Z | |
dc.date.issued | 2016 | |
dc.identifier.other | УДК 316:005 | |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/7231 | |
dc.description | Кононов І.Ф. Соціологія в умовах кризи і війни: проблема методологічної спроможності / І.Ф.Кононов // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Соціологічні науки. - 2016. - №5 (302),травень. – С.5-54. | uk_UA |
dc.description.abstract | В статті українська криза і війна в Донбасі розглядаються як виклики, що постали перед соціологією. В першу чергу вони виникли як проблеми перед українським соціологічним співтовариством. В ньому відповідь на них виявилася ускладненою внаслідок того, що емпіричні дослідження в нашій країні в переважній більшості зорієнтовані на виконання якихось сервісних завдань. Частіше за все вони виконуються для тієї чи іншої фракції правлячого класу. Внаслідок цього результати емпіричних соціологічних досліджень знаходять застосування в маніпулятивних технологіях влади. Українські проблеми є окремим виявом загальносвітових проблем в розвитку соціології. В ній внаслідок перетворення на інструмент демократії (супровід виборчих кампаній, референдумів, моніторинг громадської думки для владних інституцій і громадянського суспільства) відбувся методологічний зсув, внаслідок якого була втрачена єдність теоретичного і емпіричного рівнів. Загальною теорією емпіричної соціології в кількісних дослідженнях стала статистика, яка в свою чергу має математичне обгрунтування. Це провокує розповсюдження плаского статистичного функціоналізму і методологічного номіналізму. Якісні емпіричні дослідження своїми теоретичними передумовами мають етнографію, соціальну і культурну антропологію. Для того, щоб соціологія могла відповісти на виклики сьогоднішнього суспільства в ній повинна бути поновленою єдність теоретичного і емпіричного рівнів при домінуванні першого. Для цього потрібен новий теоретичний синтез, основою якого мусять стати світ- системний аналіз, екологічна соціологія і теорія Другого модерну. В цьому світлі українську кризу і війну в Донбасі вдасться занурити в загальносвітовий контекст і пояснити суперечностями сучасної світової капіталістичної системи, а не просто психологічною неадекватністю того чи іншого лідера чи, що ще гірше, етнічними факторами. В такому випадку спроби покласти відповідальність за суспільні негаразди на мешканців регіону втратять навіть видимість науковості і їх можна буде класифікувати так, як вони того заслуговують, а саме, як маніпулятивну технологію на користь однієї з фракцій правлячого класу. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | ДЗ "Луганський національний університет" імені Тараса Шевченка | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | соціологічні науки; | |
dc.subject | соціологія | uk_UA |
dc.subject | війна | uk_UA |
dc.subject | соціологічні дослідження | uk_UA |
dc.subject | методологія | uk_UA |
dc.subject | Донбас | uk_UA |
dc.subject | екологічна соціологія | uk_UA |
dc.subject | модерн | uk_UA |
dc.subject | теоретичний синтез | uk_UA |
dc.title | Соціологія в умовах кризи і війни: проблема методологічної спроможності | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Статті |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.