До питання проходження педагогічної практики студентів музичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти

Abstract

Автор статті розглядає особливості проходження педагогічної практики майбутніми педагогами-музикантами. Констатується вузькість освітньо-виховного процесу, коли увага акцентується в бік спеціальної (виконавської) підготовки. Припускається, що високий рівень знань, умінь та навичок з обраної спеціальності не гарантує якості саме педагогічної підготовки. Особливість організації педагогічного практикуму, а також педагогічної та виконавської практик студентів- музикантів дає можливість ефективно опанувати напрями роботи, які сприятимуть формуванню в майбутнього вчителя потенціалу саморозвитку, розвитку комплексу якостей сучасного фахівця, його професійного мислення, самосвідомості, соціальної й професійної відповідальності. Розглядаються основні підходи, що становлять методологічне підґрунтя навчально-виховного процесу у вищому мистецькому навчальному закладі. Зазначається, що розвиваючий потенціал педпрактики повинен бути спрямований на отримання студентами знань психолого-педагогічних методик діагностування, прогнозування, проектування особистості учня та власної діяльності.