Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/5384
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Ровенська, В.В. | - |
dc.contributor.author | Саржевська, Є.О. | - |
dc.date.accessioned | 2020-08-12T11:33:37Z | - |
dc.date.available | 2020-08-12T11:33:37Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.issn | УДК 614.23 | - |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/5384 | - |
dc.description | Ровенська В. В. Особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання у лікарів / В.В.Ровенська,Є.О.Саржевська // Економічний вісник Донбасу. - 2020. - № 1 (59). - С. 123-129. | uk_UA |
dc.description.abstract | У статті проаналізовано рівень та прояви професійного вигорання у медичних працівників різних спеціальностей в Україні та вплив рівня особистісної тривожності у формуванні симптомів професійного вигорання. Для визначення рівня професійного вигорання медичних працівників шляхом анонімного опитування охоплено 100 осіб. Серед них: лікарі станції швидкої медичної допомоги - 22 особи, фельдшери станції швидкої медичної допомоги - 10, хірурги - 20, лікарі терапевтичного профілю - 48 осіб (педіатри - 14, кардіологи - 16, сімейні лікарі -18). Для оцінки рівня професійного вигорання використана методика Maslach Burnout Inventory (MBI) з адаптацією Н. Водоп’янової. Установлено відмінності в показниках цього синдрому відповідно до спеціальності. Найбільш виражений синдром професійного вигорання за всіма шкалами у лікарів педіатрів та сімейних лікарів, оскільки саме ці професійні категорії проводять найбільше часу у безпосередньому тісному спілкуванні з хворими, що про¬являється емоційним спустошенням, високою особистісною тривожністю, зниженням настрою, психоемоційним відстороненням, зниженням продуктивності праці, незадоволенням собою. Відмічено, що синдром емоційного вигорання лікарів проходить три фази, із яких у фазі напруження він характеризується переважно надмірним переживанням психотравмуючих обставин, у фазі резистенції проявляється економією емоційної сфери, у фазі виснаження - емоційним дефіцитом. Проведено аналіз залежності між ступенем вираженості окремих ознак синдрому емоційного вигорання у лікарів та тривалістю їх лікарняної практики. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | ДЗ "Луганський національний університет" | uk_UA |
dc.subject | синдром емоційного вигорання | uk_UA |
dc.subject | професійна діяльність лікарів | uk_UA |
dc.subject | психосоматичні розлади | uk_UA |
dc.subject | особистісні фактори | uk_UA |
dc.subject | професійний стаж | uk_UA |
dc.subject | лікарі-хірурги | uk_UA |
dc.subject | емоційне виснаження | uk_UA |
dc.title | Особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання у лікарів | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Статті |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.