Семантико-стилістичні функції лексичних опозицій у романі Павла Загребельного „День для прийдешнього”

Abstract

У статті проаналізовано семантико-стилістичні функції лексичних опозицій та оксиморонних синтагм у романі відомого українського письменника Павла Загребельного „День для прийдешнього”. У результаті проведеного дослідження встановлено, що проблематика художнього твору зумовила актуалізацію семантично протиставлюваних лексем: більшість - меншість, за - проти, позитивний - негативний, так - ні та ін., а також антонімічних пар та антонімічно-синонімічних парадигм на означення полярних почуттів, психічних процесів, емоцій, душевного стану персонажів. Крім загальномовних опозицій, у романі продуктивні контекстуальні антоніми, компоненти яких містять семантичні відтінки, що підсилюють чи послаблюють значення протиставлюваних лексем, репрезентують різний ступінь вияву ознаки, або є стилістично різноплановими. Важливу стилістичну роль у досліджуваному художньому творі відіграє ампліфікація загальномовних і контекстуальних лексем із полярними значеннями. Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що продуктивність у романі П. Загребельного „День для прийдешнього” загальномовних і контекстуальних опозицій та оксиморонних синтагм є свідченням загостреного авторського сприймання навколишньої дійсності.