Структурно-семантична характеристика географічних народних термінів на позначення грунту в українських східнослобожанських говірках Луганщини

Abstract

Наявність піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів у поєднанні з пісками на території північної Луганщини сприяла появі найменувань на позначення різних типів ґрунту та структурування їх у семантичні ряди за диференційними ознаками „вид ґрунту” - ‘ґрунт (загальне значення)’, ‘родючий чорний ґрунт’, ‘глиняний ґрунт’, ‘піщаний ґрунт’, ‘ґрунт із значною домішкою піску і глини’, ‘червоний, рудий ґрунт’, ‘ґрунт з крупного піску, гравію, гальки’, ‘ґрунт, укритий галькою’, ‘дерен, поверхневий шар ґрунту, укритий трав’янистими рослинами, густо пронизаний їхнім корінням’, ‘сухий ґрунт’, ‘мокрий, вологий ґрунт’, ‘крижаний, мерзлий ґрунт’. Така народна географічна термінологія східнослобожанських говірок Луганщини ще не була предметом спеціального вивчення. У статті описано народні географічні терміни на позначення ґрунту, здійснено їхній семантичний, етимологічний, словотвірний аналіз, виявлено особливості функціонування в говірках Луганської області в зіставленні з українською літературною мовою та її діалектами. Поданий діалектний матеріал дає змогу вивчити зону мовного контактування, з’ясувати особливості розвитку семантики. Це сприяє поглибленню теорії опису семантики діалектного слова й семантики конкретних назв у загальнолінгвістичному аспекті.