Етноконцепт жаба як відображення народної свідомості та світобачення українця (на матеріалі фразеології Середнього Полісся)

Abstract

У статті зосереджено увагу на вивченні діалектної фразеології, оскільки сьогодні суттєво поглиблюється інтерес до народних витоків, зменшується ареал використання говірок, відбувається катастрофічне переселення мешканців певних регіонів. У статті розглянуто один із базових етноконцептів тваринного світу - жабу, який характеризує людину - її зовнішню та внутрішню потворність, особисті й суспільні амбіції, вади характеру, особливості фізичного розвитку та поведінки. Етноконцепт розглянуто в тісному взаємозв’язку з народними віруваннями й легендами, народними казками та прикметами, народним баченням природи й магічності жаби. Твердження проілюстровано численними прикладами: засторогами, замовляннями, прикметами, приказками, фразеологізмами, порівняннями. Найбільше уваги приділено фразеології - традиційній і компаративній, яка містить у своїй структурі компонент жаба. У процесі розгляду фразеологічних одиниць з’ясовано, що фразеологізми характеризують різні якості людини: інтелект, фізичні вади, фізіологію, риси характеру, зовнішність, мораль, суспільні стосунки - і завжди порівняння не на користь особи, якої це стосується.